Зі Львова до Кремнієвої долини: кейс випускниці Genius.Space Олі

Це інтерв’ю — як ковток натхнення.
Оля — випускниця Genius.Space, яка пройшла шлях від викладачки іноземних мов у Львові до старшої акаунт-менеджерки Pinterest у США.

Вона не планувала переїзду. Не шукала нову кар’єру. Просто одного дня її мама натрапила на вебінар Genius.Space, і вся родина — буквально — пішла вчитися разом.
Через декілька місяців Оля вже працювала маркетологом, а згодом — вийшла на глобальний рівень, отримавши пропозицію від однієї з найвідоміших консалтингових компаній світу.

Історія, де є все: зміни, внутрішня стійкість, материнство, віра в себе — і креативність, яку не сховаєш.
Слухати Олю — це як отримати дружню підтримку у складний момент.

Далі — пряма розмова. Без сценаріїв. Тільки справжній досвід і щира відповідь на запитання:
як змінюється життя, коли ти даєш собі дозвіл спробувати.

---

 Як усе почалося: від вебінару до перших результатів

GS: Привіт! Ми сьогодні зібралися не просто так, а з дуже красивого приводу. У нас у гостях чарівна дівчина. Ми дуже хочемо розповісти історію трансформації: як дівчина з точки А потрапила в точку Б — і як у цій історії з’явився Genius.Space. Почнемо?

— Та, звичайно.

GS: Розкажи трохи про себе: хто ти, де живеш, чим займаєшся?

— Мені 31, хоча іноді здається, ніби мені досі двадцять (усміхається). Я з України, зараз живу в Каліфорнії, у Силіконовій долині.
До цього ми певний час жили в Канаді — переїхали з мамою і сином у 2022 році через війну.
За освітою я викладачка й перекладачка англійської та іспанської мов. Трошки викладала, займалася перекладами. Але завжди відчувала, що мова — це інструмент, а не ціль. Хотілось використати її якось ширше.

GS: І як ти потрапила в маркетинг?

— Почалося все несподівано: мама побачила у Facebook рекламу вебінару Genius.Space. Вона дуже активна, постійно щось нове вивчає. Зареєструвалася сама — а в результаті дивилися всі разом: мама, тато, мій чоловік і я.
Після вебінару вирішили взяти курс. Чоловік із татом оплатили — але з нас чотирьох до фінішу дійшли тільки мама і я.

GS: Жінки більш практичні — якщо гроші витрачені, треба вчитися. Якщо продукти купили, буде борщ 🙂

— Так! (сміється) Я тоді вже точно відчула, що хочу змінити напрям у роботі.

GS: Ви шукали альтернативи, чи одразу вибрали Genius.Space?

— Ні, ми одразу відчули, що це наше. Подивились вебінар — і якось інтуїтивно зрозуміли, що це той формат, де хочеться вчитись. Було дуже живо, просто, без “пафосу”.

GS: А як проходило навчання? Що найбільше запам’яталося?

— Було цікаво. Різні спікери — кожен зі своєю експертизою, все структуровано.
Особливо запам’ятався блок по Ads Manager — на старті це виглядало як щось страшне, але відео були настільки доступні, що поступово все стало зрозумілим. Ми з чоловіком разом дивилися уроки, ставили на паузу, розбиралися.
Це був наш вечірній ритуал.

GS: А щось пробували одразу? Практикували?

— Так. У мами був магазин жіночого одягу — і ми зробили його нашою “лабораторією”.
Запускали просту рекламу — переважно на впізнаваність. Продажів не міряли, але люди реально почали приходити і казати: “Ми бачили вашу рекламу”.

GS:  Було щось, що здивувало? Типу: “Ого, я це зробила — і це спрацювало”?

— Напевно, Canva. Дуже зайшла візуальна частина — створення креативів, макетів.
А коли пішла працювати — робила майже все сама, і саме візуали в мене виходили найкраще.
Не можу сказати, що був якийсь прорив одразу. Швидше — стабільний прогрес. Спочатку — мама, перші проби. Потім — перша робота. Курс дав основу, а далі все йшло крок за кроком.

Перша робота, 100 співбесід і шлях у Pinterest

GS:  Як ти знайшла свою першу роботу? Довго шукала?

— Насправді — ні. Ми проходили курс восени, а десь у грудні я вже почала працювати.
Я знайшла її буквально за місяць-півтора. Пам’ятаю, що навіть підписала контракт трохи раніше, ніж офіційно стартувала — компанія починала набір з грудня.

GS: Тобто це було вже після курсу?

— Так. Я з тих людей, які спочатку хочуть відчути впевненість. Тому спершу “бавилась” із маминим магазином — щоб мати практику, щось показати, не приходити “з нуля”.
Я не одразу була готова йти працювати під час навчання — хотіла бути чесною з собою і роботодавцем.

GS: До речі, ти згадувала, що маєш сина. Як тобі вдалось поєднати материнство, навчання і нову кар’єру?

— Мій син — йому зараз 8 — був зі мною поруч із самого початку.
Коли я вчилась, він бігав поруч, слухав зі мною уроки, грався. Ми все проходили дуже “по-сімейному”.
Перший рік після його народження я була повністю в материнстві, але потім відчула, що хочу рухатись далі, не втрачати навички, не зупинятись.

GS: А коли почала працювати — як організувала побут?

— Спочатку працювала офлайн у Львові. Але зрозуміла, що справляюсь і мені не обов’язково бути в офісі. Попросила перевести мене на віддалену — і мені дозволили.
Це дало мені гнучкість: могла сама відвезти дитину в садок, сама забрати, і все встигала.
Для мене це був ідеальний формат: я була з ним — і водночас будувала свою нову кар’єру.

GS: Бувало, що на роботі виникала якась ситуація — і ти така: “Опа, це ж ми на курсі проходили”?

— Насправді — постійно. Вся база, яку я мала на старті, була з Genius.Space.
Можливо, я не завжди усвідомлювала це в моменті, але просто діяла з тією структурою, яку отримала на курсі.
А далі — добирала нове вже по ходу.

GS: І от твоя точка Б. Де ти зараз працюєш?

— Я працюю в Accenture — це велика міжнародна консалтингова компанія. Маю честь бути частиною команди, яка працює з Pinterest.

Зараз я — старший акаунт-менеджер. Це щось між маркетологом і стратегічним партнером: я працюю з великими брендами, допомагаю їм будувати присутність на Pinterest, запускати кампанії, формувати підхід до комунікації.

GS: Як ти потрапила в таку компанію? Просто написала: “Я закінчила Genius.Space” — і вони сказали: “You are hired!”? 🙂

— (усміхається) Насправді це був непростий шлях.
Коли ми приїхали в Канаду, я почала з позиції SDR — Sales Development Representative. Працювала з лідами, вихідними та вхідними запитами.
А потім перейшла на акаунт-менеджерську позицію — вже в клієнтський напрям.
Після переїзду в США — перейшла на Enterprise-рівень, де працюю з найбільшими брендами Америки.

GS: Це звучить дуже потужно. І водночас — це величезна конкуренція. Як проходив пошук?

— Коли я шукала роботу, навколо було багато скепсису. Дехто ставився саркастично: мовляв, “приїхала з України — і думаєш, одразу отримаєш хорошу позицію?”.
Але навіть серед місцевих з канадською чи американською освітою пошук роботи іноді триває по пів року.

Я ж ходила на всі можливі job-ярмарки, зустрічі з компаніями, знайомства.
Мені допомогли скласти резюме у форматі, який прийнятий у Канаді — бо наше, українське, взагалі не працювало.

GS: У чому різниця між українським і західним резюме?

— По-перше, структура. В нас часто вказують особисте — хобі, вподобання. Тут цього не треба.
Тут головне — цифри і результати. Що ти зробив? На скільки виріс прибуток? Який бюджет вів?
Також дуже серйозно перевіряють бекграунд — звертаються в університет, звіряють досвід.

В резюме я чесно писала, що основну маркетингову освіту отримала в Genius Space.

GS: Скільки часу зайняв пошук роботи?

— Два місяці. Але я пройшла понад 100 співбесід.
Вела собі табличку, все фіксувала. Було дуже багато відмов, етапів, іноді доходила до фіналу — і не проходила.
Це дуже виснажує, але… Потім усе зійшлося. Прийшов офер. І я почала працювати.

 Життя в Accenture та Pinterest: як працюється в глобальній команді

GS: Як тобі працюється в такій великій компанії? Що тебе здивувало найбільше?

— Мені дуже пощастило з командою. Вона була суперміжнародна — люди з Австралії, Канади, США, Індії, Китаю, Шрі-Ланки…
Коли ти працюєш у такому середовищі, важливо вміти будувати комунікацію з повагою до культури інших.
Всі досить розслаблені в щоденному спілкуванні, але водночас — дуже сфокусовані на результатах. У кожного своя зона відповідальності, свої цифри — і їх усі тримають під контролем.

GS: А як щодо офісів і отих “корпоративних плюшок”? Є таке?

— У Канаді — так, це був рівень.
Медицина в Канаді безкоштовна, але компанія покривала ще й стоматологію, масажі, акупунктуру, знижки на спортзали.
Були регулярні корпоративи — вечеря в центрі, прогулянка на кораблі. А ще раз на місяць вся команда збирається, компанія замовляє їжу з різних ресторанів, є йога, творчі активності, навіть шоколадні будиночки будували разом.

GS: Це звучить як мрія!

— Та так. І ще був день, коли можна було привести дітей в офіс — показати, як працюють батьки.
Але після переїзду в США формат змінився. Тут здебільшого віддалена робота, я рідко буваю в офісі.
І медстрахування тут інше — набагато дорожче. Компанія частково покриває, але все одно потрібно багато чого оплачувати самостійно.

— А що тобі найбільше подобається в роботі саме з великими клієнтами?

— Дуже відрізняється структура.
У Канаді я працювала з малими й середніми бізнесами — могла вести до 50 акаунтів одночасно. Це були власники магазинів, підприємці, яким потрібно було буквально з нуля пояснювати, як працює реклама на Pinterest.
Ти стаєш для них ментором, показуєш, як аналізувати результати, як формувати стратегію, як масштабуватись.

GS: А зараз?

— Зараз у мене 5 акаунтів, але роботи з ними більше, ніж з тими 50-ма. Це Enterprise-рівень.
Тут клієнт каже: “У нас 2 мільйони на квартал, ось основні події — давайте план”.
Я допомагаю створювати маркетингову стратегію, прогнозую результати, координую запуск. Працюємо або з агентствами, або з внутрішніми командами клієнтів.

GS: Ти аналізуєш, як працює реклама — і розповідаєш про це клієнту?

— Саме так. Це вже не про те, щоб натиснути “запустити” — це про вміння бачити цілісну картину:
• що працює
• чому спрацювало
• як це подати клієнту
• як масштабуватись
Це і стратегія, і аналітика, і комунікація — все разом.

Pinterest для бізнесу 

GS: Ти зараз працюєш з Pinterest. Можеш поділитися — що особливого в цій платформі, чим вона відрізняється від інших соцмереж?

— Pinterest — дуже особлива платформа. Вона не така, як Instagram чи Facebook.
Це не соцмережа в класичному сенсі, а Visual Discovery Platform. Люди приходять туди не “поскролити стрічку”, а надихнутись.

В Instagram ти дивишся, що роблять твої друзі, а реклама “вклинюється” між тим. А на Pinterest — користувачі самі шукають ідеї, часто для майбутньої покупки.

GS: Тобто, наприклад, хтось шукає “джинси” — і йому неважливо, який бренд, правильно?

— Саме так. Людина просто вводить запит — “джинси” — і отримує підбірку картинок. І тут бренди можуть класно “вистрелити”, бо увага не прив’язана до назви.

GS:  А які ніші найкраще працюють на Pinterest?

— Найсильніші категорії:
• fashion
• beauty
• food (особливо рецепти)
• home & décor
• travel

Також Pinterest дуже допомагає рекламодавцям — дає чіткі рекомендації, як створювати піни, які формати заходять найкраще.

GS: А в чому стратегічна різниця між Pinterest і Instagram?

— В Instagram ти спочатку вибудовуєш акаунт, естетику, “фасад”. Люди заходять до тебе в профіль.
У Pinterest — інакше. Люди не шукають твій акаунт. Вони шукають конкретну ідею або рішення.
Тому навіть якщо у тебе порожній акаунт, але хороша реклама — вона дасть результат.

GS: А ти сама користувалася Pinterest до роботи з ним?

— Так, ще до війни, коли створювала контент, шукала натхнення — дуже часто заходила на Pinterest за ідеями: як має виглядати візуал, кольори, композиція.
А зараз бачу, що люди починають не просто шукати, а купувати. Їхня поведінка змінилась — вони гортають повільніше, усвідомленіше. Це вже не просто “подивитись гарненьке”, а знайти й прийняти рішення.

Внутрішня опора, розвиток і як пройти в глобальну компанію

GS: Дуже цікаво, от можна говорити і говорити, питати і питати. Але є одне обов’язкове питання: які були твої найбільші виклики під час пошуку роботи? Що довелося здолати? Що допомагало не здатись?

— Найважче було те, що я ніколи не планувала їхати з України. У мене все було добре, і еміграція не була в планах.
Ми виїхали просто — я, мама і мій син. І я одразу відчула: я відповідаю не лише за себе, а за всіх нас.
Мама не говорить англійською, і я знала: якщо я не знайду роботу, у нас буквально не буде на що жити.

Це вже був не “пошук себе”, як у багатьох після вишу, це була боротьба за базове виживання.
Моя англійська була хороша, але не така, як у носіїв. І був страх — що не вдасться, що нічого не вийде.
Навколо всі казали: “Маркетологів тут повно. Усі пів року шукають, і нічого не знаходять”.

Але я знала, що повинна діяти.
Страх є — але ти складаєш план, і робиш крок. Один. Другий.
Сьогодні відмова? Значить, завтра — прийде “так”.
І отак, відмова за відмовою, я йшла. Бо інакше — не можна.

GS: Дуже відгукується. Особливо зараз, коли вже три роки весь світ живе у стані “страшно — але треба рухатись далі”.

— Так, ми всі живемо на такому тонкому балансі.
Але мені траплялись просто неймовірні люди. На кожному етапі. Іноді просто незнайомці допомагали так щиро, що я не знаю, як взагалі можу віддячити світу за них.
Нещодавно в команді Pinterest мене попросили на тім-мітінгу розповісти щось про себе — і я говорила не про цифри, не про досвід, а про тих людей, які допомогли мені пройти цей шлях.

GS: У тебе все виглядає так впевнено й послідовно: перша робота, друга, переїзд, кар’єра, дитина. Як ти думаєш — у чому секрет?

— Напевно, в тому, що розвиток — це частина мого життя. Я вже 15 років вегетаріанка, практикую медитацію.
Я постійно шукаю інструменти, які допомагають мені рухатись вперед.
Наприклад, веду журнали — не просто щоденні to-do, а глибші. Я відстежую свій стан, цілі, точки росту.
Для мене важливо бачити не лише зовнішні досягнення, а і внутрішню динаміку.

GS: Тобто є і дисципліна, і гнучкість?

— Так. Натхнення — це добре, але без зусиль нічого не буде.
Навіть після курсу Genius.Space, коли в тебе ще немає бекграунду, треба сідати, гуглити, розбиратися, докопуватися.
Мені допомогла перша освіта — філологія. У нас вчили працювати з інформацією, структурувати, аналізувати.
Це навички, які я використовую досі.

— А є якась твоя “ключова філософія”?

— Для мене основа всього — вдячність.
Коли ти вдячний за те, що маєш — ти отримуєш ще.
А ще — вміння бути в потоці, але з усвідомленням, куди ти йдеш. Якщо щось не складається тричі — можливо, варто спробувати інший шлях, а не йти напролом.
Я не пробиваю стіни. Я обходжу або змінюю маршрут — але не зупиняюся.

GS: А тепер — найцікавіше. Що шукають глобальні компанії у кандидатах? Які якості справді мають значення?

— Дуже цікаве питання. Я пройшла понад 100 інтерв’ю — і на кожному бачила, як уважно слухають не лише відповідь, а й мислення.
Їм не важливо тільки “що ти зробив”. Вони хочуть зрозуміти:
• як ти реагуєш на складність
• чи мислиш ти системно
• чи вмієш ти залишатись стабільним у стресі

Навіть прості питання часто мають другий план. І відповідаючи, важливо вловити, що саме хочуть почути між рядків.

GS: А як щодо “твердих” навичок — цифри, результати?

— Так, цифри — важливі. Одного разу мене просили надати конкретні кейси з бюджетами, з якими я працювала.
Але самі кейси — це 50% успіху. Інші 50% — це твоя цілісність як людини.
Чи ти чесний. Чи ти усвідомлений. Чи хочеш ти рости.
Бо в команду беруть не просто за досвід, а за енергію. І за відповідність духу компанії.

GS: Ти згадувала, що Genius.Space став для тебе початком шляху. Як думаєш, чому саме він? Що відгукнулося найбільше?

— Я тоді ще слідкувала за сторінкою Genius.Space у соцмережах.
І навіть у звичайних постах відчувався сенс.
Там була не просто “картинка з цитаткою”, а життєва філософія, яка говорила до тебе.
Навіть жарти були не “просто смішно” — а з ідеєю. Це мені дуже близьке. Я людина, яка постійно шукає глибину в усьому — і ця глибина була помітна навіть у контенті.

GS: А як щодо самої організації? Підтримка, ком’юніті, формат?

— Genius.Space відчувався як простір, де справді хочуть допомогти.
Я досі пам’ятаю, як Олесь відкрив безкоштовний доступ до курсів для українців на початку війни.
Це не про “рекламу” — це про цінності, які проявляються в діях.
А ще — атмосфера на зустрічах, вебінарах, Лабораторіях онлайн-бізнесу. Я навіть уже працюючи, брала участь в одній з онлайн-лабораторій Genius.Space — і мене знову це зарядило. Я дивилась на цих людей і думала: «Вони теж колись були там, де я.»

GS:  І тепер уже твою історію будуть слухати інші. І думати: “О, якщо в неї вийшло — вийде і в мене”.

— Так! І це так цінно. Бо я сама колись сиділа, слухала чужі історії — і вірила, що можу теж.
А тепер, можливо, хтось подивиться на мене — і зробить свій перший крок. І це найкраща віддача.

GS: Що б ти порадила тим, хто тільки на старті? Можливо, сумнівається, чи варто змінювати професію, чи не пізно…

— Найперше — не боятися. Страхи будуть завжди. Але якщо ти знаєш, до чого хочеш сказати “так”, тобі буде легше сказати “ні” усьому зайвому.
Чітка ціль — це твій компас. Якщо її немає, важко кудись іти.

Я бажаю кожному не зупинятися. Навіть коли складно. Навіть коли легко (бо тоді найпростіше розслабитись і нічого не робити).
Але йти своїм темпом, без фанатизму. Не обов’язково ламати стіни — іноді краще обійти або створити нові двері.

GS:  Це дуже красиво. І дуже по-справжньому.

— І ще. Допомагати іншим, коли можеш. Бо добро завжди повертається.
Цінувати себе, своїх близьких. І вірити. Бо наші думки — вони створюють нас.
Якщо ми мислимо вчорашнім днем — нового не буде. Якщо хочеш нового життя, нового досвіду — треба починати з себе. З питань: “Як я більше не хочу?” і “А як я хочу?”.
Бо якщо є запитання — прийде і відповідь.

GS:  Олю, дякуємо тобі! Це була неймовірна розмова. Щира, світла, натхненна. Ми відчуваємо справжню гордість, що ти — випускниця Genius.Space. І надзвичайну вдячність, що поділилася з нами своєю історією.

— Я вам теж дуже дякую. За запрошення. За те, що створюєте цей простір. І за те, що вкладаєте душу — це відчувається.