Kantar назвав 10 головних трендів для брендів на 2026 рік: ось як тепер усі будуть залучати клієнтів

Щороку маркетологи чекають великих звітів від дослідницьких гігантів, щоб першими зрозуміти, куди дме вітер і обігнати конкурентів. Kantar (одна з найбільших у світі компаній з маркетингових даних і аналітики) випустила свій прогноз трендів на 2026 рік. Звичайно ж, ми розібрали його вздовж і впоперек 😉

Обговоримо все, що вже змінилося в маркетингу:

• AI-агентів, які щосили роблять покупки замість людей,
• мікроспільноти, які несподівано стають популярнішими за великі бренди,
• культуру маленьких задоволень, на яку покупці не шкодують грошей,
• і ще сім трендів, кожен з яких варто взяти і перевірити на своєму бізнесі.

У цій статті ми розберемо всі 10 трендів від Kantar. Читай далі, і ти дізнаєшся, як потрібно просувати свій продукт у 2026, щоб у наш непростий час покупці обирали саме тебе.

Коротко про головне: ключові моменти зі статті

1. AI-агенти стають новими покупцями. Уже зараз 24% користувачів AI використовують його для шопінгу, і у 2026 році агенти будуть приймати рішення про покупку без участі людини. Бренди, які не адаптують свій контент під машиночитаний формат, просто випадуть із цієї воронки.
2. GEO — це новий SEO, і його пора освоювати. Раніше потрібно було потрапити в топ Google, тепер — у відповідь ChatGPT або іншого AI. Це різні завдання і різні підходи. Якщо AI-модель нічого не знає про твій бренд і не розуміє, чим він відрізняється від інших, вона його просто не назве.
3. Синтетичні дані (штучно створені дані, які імітують поведінку реальних людей) прискорюють роботу, але потребують обережності. Так, вони точні — до 94-95% — і економлять тижні досліджень. Але працюють тільки тоді, коли команда розуміє їхні обмеження і перевіряє результати на реальних даних.
4. Treatonomics = нова логіка витрат. Коли купити квартиру чи машину стає нереально, люди починають балувати себе по-дрібному: хороша кава, косметика, вечеря в ресторані просто так. Кожен третій споживач готовий взяти невеликий борг заради задоволення прямо зараз. Бренди, які вміють дарувати це відчуття маленького свята, виграють у інших.
5. Інфлюенсери працюють тільки як частина загальної стратегії. Окремі інтеграції, які ніяк не пов’язані з тим, що бренд говорить в інших каналах — це просто дорогий контент без результату. Лише у 27% creator-контенту є реальний зв’язок із брендом на рівні сенсів. Решту люди дивляться і забувають.
6. Мікроспільноти дають те, чого не дасть велике охоплення. Люди довіряють рекомендаціям у невеликих нішевих групах майже так само, як порадам друзів. Бренд, який приходить туди з реальною користю, а не з рекламою, отримує аудиторію, яка його щиро любить і радить іншим.
7. Інновація починається з людей, а не з технологій. Не варто впроваджувати AI чи щось нове просто тому, що всі так роблять. Правильне питання — що реально турбує твоїх покупців і як ти можеш їм допомогти. Бренди, які зробили експерименти своєю звичкою, за 20 років створили $6,6 трильйона.

Тренд 1. AI-агенти — покупець, якому не потрібна реклама

💭 Уяви ситуацію: користувач відкриває браузер, говорить своєму AI-агенту «знайди мені хорошу туш до 500 гривень із доставкою завтра» — і агент сам обирає бренд за відгуками, порівнює варіанти і оформлює замовлення.

Це вже давно наша реальність. Kantar кажуть, що 24% користувачів AI вже використовують AI-асистентів для шопінгу. OpenAI анонсувала браузер із вбудованими AI-агентами, і це лише початок. У 2026 році такі агенти стануть масовими — і вони будуть приймати рішення про покупку автономно, без участі людини.

📌 Що це означає для брендів?

Раніше достатньо було бути помітним — потрапити в голову споживача через рекламу, упаковку, сарафанне радіо. Тепер потрібно потрапити ще й у «голову» алгоритму. Агент обирає бренд не тому, що бачив красивий ролик, а тому що знайшов чітку, структуровану, машиночитану інформацію про продукт.

Тому вже зараз кожному бренду потрібно:

• перевірити, наскільки інформація про продукт доступна і зрозуміла для AI-систем;
• структурувати описи товарів, гайди, рецепти, інструкції — усе, що агент може використати як аргумент для вибору;
• переконатися, що картки товарів, сайт і контент індексуються коректно і містять конкретні характеристики, а не маркетингові абстракції;
• думати про «AI-видимість» так само серйозно, як раніше думали про SEO.

При цьому живих людей ніхто не скасовував (і найімовірніше не скасує ще довго). Тож завдання маркетолога у 2026 році стає подвійним: переконувати і алгоритми, і людей. Це звучить складно, але вирішується простіше — потрібно робити контент, який одночасно корисний, чесний і добре структурований. Це працює для обох аудиторій.

Тренд 2. GEO — новий SEO

Якщо перший тренд був про агентів як нових покупців, то другий — про те, як узагалі потрапити в поле зору штучного інтелекту. Kantar ввів термін, який, ми впевнені, скоро звучатиме звідусіль: GEO — Generative Engine Optimisation.

GEO — це оптимізація під генеративні AI-движки:

• ChatGPT,
• Gemini,
• Perplexity та інші.

Коли людина запитує у AI «який протеїн краще купити» або «порадь CRM для малого бізнесу», модель видає конкретні бренди. І якщо твого бренду немає в її полі зору, тебе просто не існує для цього користувача.

📈 За даними Kantar, 74% користувачів AI-асистентів регулярно (щодня або щотижня) використовують їхні рекомендації.

👉🏻 Але важливо розуміти: GEO — це не заміна SEO, а його еволюція. Класичне SEO допомагає потрапити в топ Google, GEO допомагає потрапити у відповідь AI-моделі. І ці завдання все більше перетинаються, але потребують різних підходів.

Чим саме GEO відрізняється від звичного нам SEO? Давай розбиратися:

Параметр	SEO	GEO
Ціль	Потрапити в топ пошукової видачі	Потрапити у відповідь AI-моделі
Формат контенту	Ключові слова, мета-теги, посилання	Структурований, фактичний, експертний контент
Оцінка результату	Позиція у видачі, трафік	Згадки бренду в AI-відповідях
Швидкість змін	Тижні і місяці	Може змінюватися швидше

Для GEO потрібно, щоб моделі «знали» твій бренд — розуміли, що він означає, чим відрізняється, для кого він і чому його варто рекомендувати. Це досягається через конкретний контент:

• експертні статті,
• детальні описи продуктів,
• FAQ,
• гайди,
• реальні кейси.

Усе те, що AI може використати як достовірне джерело.

☝🏻 Kantar попереджає: бренди, які не диференціюються, ризикують загубитися серед однакових бізнесів. Алгоритм не буде рекомендувати того, хто нічим не вирізняється. Якщо ти не можеш пояснити свою унікальність машині — значить, швидше за все, ти не можеш пояснити її і живій людині.

Тренд 3. Синтетичні дані: коли AI грає роль твого покупця

Уяви, що тобі потрібно зрозуміти, як відреагує твоя аудиторія на новий продукт або рекламний меседж. Зазвичай для цього потрібно організувати дослідження:

• знайти людей,
• провести опитування або фокус-групу,
• обробити результати.

Це займає тижні і коштує грошей. Синтетичні дані пропонують інший шлях: замість живих людей — їхні цифрові копії, які поводяться так само, як реальні споживачі.

Звучить дивно, але це працює. І ось як саме:

1. Компанія збирає великий масив реальних даних про своїх покупців — як вони поводяться, що купують, як реагують на різні пропозиції.
2. На основі цих даних AI створює тисячі «віртуальних споживачів», які відтворюють ті самі патерни поведінки.
3. Далі можна тестувати на них що завгодно: нову упаковку, цінову стратегію, рекламний текст — і отримувати відповіді за години, а не за тижні.

Наприклад, великий FMCG-бренд хоче запустити новий смак снека і зрозуміти, яка аудиторія купить його першою і за якою ціною. Замість того щоб проводити три хвилі досліджень із живими людьми, вони «тестують» продукт на синтетичній вибірці з 10 000 віртуальних споживачів.

🔥 Kantar каже, що точність таких даних досягає 94-95% порівняно з реальними дослідженнями. Це дуже висока планка для інструменту, який економить місяць роботи.

Паралельно розвивається суміжна технологія — цифрові двійники. Це вже повноцінна цифрова копія реального об’єкта або людини. Наприклад:

• цифрова копія магазину, у якій можна тестувати розміщення товарів до фізичних змін;
• віртуальний споживач із конкретним профілем — вік, дохід, звички — на якому перевіряють реакцію на продукт;
• цифровий двійник виробничої лінії, який показує, як зміна упаковки вплине на логістику.

Але тут є і один нюанс, який потрібно брати до уваги. Синтетичні дані — це завжди відображення тих реальних даних, на яких вони навчені. Якщо вихідні дані неповні, застарілі або нерепрезентативні — синтетика відтворить ті самі викривлення, тільки швидше і в більшому масштабі.

Сам Kantar визнає, що індустрія до цього інструменту ще не повністю готова: алгоритми сильно відрізняються залежно від завдання, і універсального рішення поки немає 🤷🏻‍♂️

👌🏻 Синтетика добре справляється зі швидкою перевіркою гіпотез, тестуванням великої кількості варіантів і роботою з аудиторіями, які складно охопити в живих дослідженнях. Але фінальні рішення, як і раніше, варто перевіряти на реальних людях.

Тренд 4. AI в оцінці креативів

«А цей креатив взагалі працює?» — так звучить одне з найболючіших запитань у маркетингу. Зазвичай відповідь приходить уже після запуску кампанії, разом зі статистикою, витраченим бюджетом і усвідомленням, що щось пішло не так. AI цей сценарій змінив.

У 2026 році компанії дедалі частіше використовують AI-інструменти для оцінки рекламних матеріалів. Це спеціальні системи, які ще до запуску кампанії прогнозують:

• наскільки добре креатив приверне увагу,
• чи викличе реклама емоцію,
• чи захоче глядач купити.

Kantar зазначає, що 75% маркетологів у всьому світі вже з інтересом дивляться на можливості генеративного AI. І інтерес цілком виправданий: можливість протестувати кілька варіантів оголошення за 15 хвилин замість кількох тижнів — це зовсім інша швидкість роботи.

І тут важливо сказати, що AI добре справляється з прогнозуванням реакцій на основі минулого досвіду, але погано розуміє контекст, культурні нюанси і те, що робить бренд саме твоїм. Тому у 2026 році маркетологу потрібно:

• тестувати кілька варіантів креативу до запуску, а не після;
• використовувати AI-оцінку як один із сигналів, а не як фінальний вердикт;
• стежити за якістю навчальних даних інструмента — від цього безпосередньо залежить, наскільки його прогнози застосовні до твоєї аудиторії;
• не віддавати фінальне рішення алгоритму там, де важлива емоційна і культурна точність.

Kantar вважає, що у 2026 році фокус зміститься на якість навчальних даних для AI-інструментів. Інструмент, навчений на нерелевантних даних, буде видавати красиві, але марні прогнози. Тож перед тим як довіряти AI-оцінці, варто розібратися, на чому саме вона навчена.

Тренд 5. Treatonomics: маленькі радощі як великий ринок

Є таке спостереження: коли людям фінансово важко, вони не перестають витрачати, а починають робити це інакше. Замість великих покупок з’являються маленькі задоволення, які дають відчуття контролю і радості тут і зараз. Цей феномен отримав назву treatonomics, або «культура маленьких радощів» 😍

Виявляється, 36% споживачів готові залізти в короткостроковий борг заради речей, які приносять їм задоволення. Так працює психологічна реакція на нестабільність.

Коли великі цілі на кшталт купівлі житла або створення сім’ї здаються недосяжними, люди знаходять приводи для маленьких свят:

• якісна кава,
• доглядова косметика,
• новий гаджет,
• вечеря в ресторані на честь того, що пережили важкий тиждень.

Соціальні мережі активно підживлюють цей тренд. Алгоритми швидко перетворюють бажання на покупку: побачив, захотів, купив — усе за кілька хвилин. Це робить treatonomics особливо стійким явищем, тому що інфраструктура під нього вже вибудувана.

👉🏻 Споживач у цій логіці купує не просто продукт, він купує настрій, маленьку перемогу, момент радості для себе. І бренди, які вміють цей настрій створювати і транслювати — виграють. Тому кожному маркетологу зараз варто зробити 2 речі:

1. Переосмислити позиціонування через емоцію. Якщо твій продукт можна подати як «маленьку радість» або «нагороду собі» — варто це використовувати в комунікації. Люди охочіше купують те, що дає їм відчуття заслуженого задоволення, а не просто закриває потребу.
2. Стежити за швидкістю трендів. Kantar попереджає, що у 2026 році тренди фрагментуються швидше і дробляться за географічними і культурними нішами. Те, що працює в одному місті або сегменті, може зовсім не відгукуватися в іншому. Моніторинг і гнучкість тут дуже важливі.

Treatonomics — нова споживча логіка, яка вже переписує те, як люди ухвалюють рішення про покупку. І бренди, які це розуміють, отримують реальну перевагу перед тими, хто продовжує говорити тільки про функціональні характеристики продукту.

Тренд 6. Інновації як звичка

Багато компаній ставляться до інновацій приблизно як до ремонту: усі розуміють, що давно пора щось придумати, але щоразу знаходиться причина відкласти. А потім ринок іде вперед, і починається паніка зі спробами надолужити за три місяці те, що конкуренти будували три роки.

Згідно зі звітом, бренди, які були готові змінюватися і disrupting свою категорію за останні 20 років, створили $6,6 трильйона додаткової вартості. Це Apple, Amazon, Google і ті, хто не боявся експериментувати навіть тоді, коли було страшно. І справа тут не в тому, що в них були якісь особливі ресурси. Справа в культурі, де пробувати нове — це норма.

🫢 Найпоширеніша пастка виглядає так: компанія відчуває нестабільність і починає стискатися, різати все ризиковане і триматися за те, що «і так працює». Це зрозуміла реакція, але вона дорого обходиться. Поки одні чекають спокійних часів для експериментів, інші тихо займають їхнє місце на ринку.

У 2026 році інновація має йти від бренду і споживача, а не від технології. Тобто це коли:

• команда знає, що може пробувати нове без страху отримати по шапці за невдачу;
• кожен експеримент має чітку гіпотезу, метрику і строк — інакше це не експеримент, а хаос;
• результати тестів, зокрема провальні, стають частиною спільної скарбнички знань;
• будь-яка інновація пов’язана з тим, що бренд уже означає для людей, а не існує сама по собі.

Наш ринок живе в постійному русі, і ті, хто навчився швидко тестувати і підлаштовуватися, почуваються набагато впевненіше. Необов’язково вигадувати щось грандіозне — новий формат контенту, інший канал продажів, перепакований продукт. Головне, щоб це був усвідомлений крок із зрозумілим результатом, а не просто зміни заради змін 🤝

Хочеш побачити, як усі ці принципи працюють на практиці у великій кампанії? Ми розібрали маркетинг одного з найобговорюваніших серіалів року — з усіма деталями, цифрами і прийомами, які ти можеш адаптувати для свого бренду.

Тренд 7. Інклюзивність

Слово «інклюзивність» у маркетингу вже добряче виснажило всіх. Надто багато брендів використовували його як декорацію — додавали в рекламу різних людей, писали правильні пости в соцмережах і на цьому зупинялися. Споживачі давно навчилися відрізняти справжнє від показного, і терпіння до показухи в них стає дедалі менше.

Але ось що цікаво: попри всю втому від теми, запит на справжню інклюзивність тільки зростає.

👉🏻 За даними Kantar Global MONITOR, 65% людей цінують компанії, які реально займаються різноманіттям і інклюзивністю. У 2021 році таких було 59%. Тобто аудиторія не втомилася від інклюзивності — вона втомилася від її імітації.

При цьому у світі зараз відбувається цікава річ: у низці країн наростає політичний тиск на DEI-програми, і деякі бренди почали тихо згортати свої ініціативи, щоб не дратувати нікого зайвий раз. Kantar вважає це серйозною помилкою. Бренди, які відступають зараз, ризикують втратити зв’язок з аудиторіями, які тільки почали відчувати себе по-справжньому поміченими 👀

Справжню інклюзивність від декоративної відрізняють 4 речі:

1. Продукт або сервіс реально доступний для різних людей, а не тільки для «середньостатистичного» покупця.
2. Комунікація виглядає природно, а не як виконання плану з різноманіття.
3. Усередині компанії є реальні практики, а не тільки красиві заяви на сайті.
4. Позиція бренду не змінюється залежно від того, який вітер дме в медіапросторі.

За останні роки наше суспільство сильно змінилося, з’явилися нові соціальні реалії, і запит на чесність від брендів зріс кратно. І інклюзивність у цьому контексті — це вміння бачити реальних людей поруч і розмовляти з ними чесно.

👉🏻 Просте правило: починай не з реклами, а з продукту. Якщо він реально вирішує проблему людей, яких раніше не помічали — говорити про це буде легко і переконливо. Якщо ж інклюзивність живе тільки в ролику, а не в самому продукті — люди це відчують швидше, ніж ти думаєш.

Тренд 8. Retail Media Networks: коли магазин стає медіа

Раніше роздрібна мережа була просто місцем, де стоїть твій товар, а зараз вона перетворюється на повноцінну медіаплатформу, яка знає про своїх покупців більше, ніж багато рекламних мереж. Цей формат називається Retail Media Networks, скорочено RMN, і у 2026 році він перестає бути нішевою історією для великих гравців.

Логіка тут проста і дуже зрозуміла. Мережа бачить, що людина купує, як часто, у який час, як реагує на знижки і акції. На основі цього можна показувати рекламу саме тоді і саме тому, хто з найбільшою ймовірністю купить. Не абстрактній аудиторії за інтересами, а конкретній людині в конкретний момент її купівельного шляху.

📈 Цифри підтверджують, що це працює. За даними Kantar LIFT, RMN дають результати у 1,8 раза кращі за звичайну цифрову рекламу, і майже у 3 рази кращі за показником наміру купити. Не дивно, що 38% маркетологів планують збільшити інвестиції в цей канал у 2026 році, а загальна кількість таких мереж у світі вже перевалила за 200.

Формат реклами	Ефективність за Kantar LIFT
Звичайна цифрова реклама	Базовий рівень
Retail Media Networks	У 1,8 раза вища
RMN: намір купити	Майже у 3 рази вищий

Окрема історія — shoppable ads на стримінгових сервісах і CTV. У 2026 році цей формат виходить на масовий рівень. Людина дивиться серіал, бачить продукт, натискає кнопку прямо в плеєрі і оформлює замовлення. Жодних переходів, жодного пошуку, жодних зайвих кроків. Відстань між «побачив» і «купив» скорочується до кількох секунд.

💡 Головне завдання для брендів у роботі з RMN — це не просто купити рекламне місце, а вибудувати нормальне партнерство з ритейлером. Роздрібна мережа бачить покупця у своїй екосистемі, бренд бачить його у своїй. Коли ці дані об’єднуються, картина стає повною, а реклама починає працювати на зовсім іншому рівні. Без цієї інтеграції RMN залишається просто дорогим банером біля каси.

Тренд 9. Інфлюенсери: досить рахувати лайки, починаємо рахувати гроші

Інфлюенс-маркетинг уже давно став повноцінною статтею витрат бізнесу, і саме тому сьогодні до нього починають висувати дорослі вимоги. Епоха, коли достатньо було красивої інтеграції і хорошого охоплення, закінчується. Тепер бренди хочуть знати напевно: це взагалі працює на продажі і на бренд, чи ми просто платимо за картинку?

Цифри від Kantar добре передають масштаб проблеми: 61% маркетологів планують збільшити інвестиції в creator-контент у 2026 році. Гроші йдуть, а значить, і попит на вимірюваний результат зростає пропорційно. При цьому лише 27% creator-контенту зараз реально пов’язано з брендом на рівні сенсів. Решта — просто красиві відео, які люди дивляться і забувають.

І проблема тут не в інфлюенсерах, а в тому, як бренди з ними працюють:

1. Більшість інтеграцій існують окремо від загальної комунікаційної стратегії — наче це паралельний всесвіт, який живе своїм життям.
2. Один пост тут, один там, без спільної ідеї і без зв’язку з тим, що бренд говорить в інших каналах.
3. За даними Kantar, узгоджені кросканальні ідеї у 2,5 раза важливіші для успіху кампанії, ніж десять років тому.

Головна річ, яку потрібно зробити у 2026 році, це перейти від разових інтеграцій до довгострокових платформ. Це означає обирати авторів, які реально резонують із цінностями бренду, і будувати з ними стосунки, а не просто купувати згадку.

Ось як виглядає нормальна робота з інфлюенсерами у 2026 році:

• чіткі гайдлайни для автора — не сценарій до коми, а зрозумілі межі і смислові акценти;
• метрики успіху визначені заздалегідь і прив’язані до бренд-показників, а не тільки до охоплення;
• автор розуміє, що і навіщо він транслює, а не просто зачитує надісланий текст;
• інтеграція вписана в загальну кампанію, а не висить у повітрі окремим шматком.

Варто перегнути палицю з контролем інфлюенсера, і інтеграція починає виглядати дерев’яно, аудиторія це відчуває миттєво. Варто дати надто багато свободи без орієнтирів — і бренд розчиняється в контенті без сліду. Мистецтво тут у тому, щоб знайти баланс: дати автору простір для творчості, але при цьому залишатися впізнаваним у його контенті.

Тренд 10. Мікроспільноти

Поки алгоритми великих платформ усе активніше просувають масовий розважальний контент, відбувається цікава річ: люди втомилися від безликих стрічок і почали збиратися в невеликі спільноти за інтересами, де їм реально комфортно спілкуватися.

Ці мікроспільноти — закриті групи, тематичні канали, нішеві форуми, Discord-сервери — стають у 2026 році одним із найцінніших просторів для брендів.

👉🏻 Чому це важливо? Тому що довіра там працює інакше. За даними Kantar, майже 40% споживачів довіряють рекомендаціям усередині мікроспільнот так само, як особистим порадам від знайомих. Це принципово інший рівень довіри порівняно зі звичайною рекламою або навіть великими інфлюенсерами з мільйонною аудиторією.

Органічне охоплення брендових сторінок на великих платформах продовжує падати, і це не тимчасова історія — алгоритми вже працюють по-іншому. У такому контексті мікроспільноти виглядають як логічний наступний крок.

Щоб грамотно розвивати свою мікроспільноту, тобі потрібно:

• приходити з користю, а не з рекламою — ділитися знаннями, відповідати на запитання, давати експертний контент;
• вбудовуватися в наявні спільноти, а не намагатися створити свою з нуля і одразу чекати результату;
• працювати з тими авторами і експертами, яких ця спільнота вже знає і яким довіряє;
• бути послідовним — разова поява в нішевій спільноті не дасть нічого, тут важлива регулярність.

Мікроспільноти допомагають досягти глибини контакту з аудиторією. Бренд, який став своїм у кількох нішевих спільнотах, отримує щось набагато цінніше за мільйон випадкових переглядів: він отримує людей, які реально йому довіряють і готові рекомендувати його далі.

Висновок: що з усім цим робити

Десять трендів — це доволі багато. І якщо дивитися на них усі одразу, легко відчути, що потрібно терміново переробити взагалі все. Але насправді в усіх цих трендів є спільний знаменник. Завжди перемагають ті компанії, які:

• глибоко розуміють свого споживача,
• вміють швидко адаптуватися,
• вибудовують чесну комунікацію — і з людьми, і (тепер уже) з алгоритмами.

AI змінює те, як люди шукають і купують. Мікроспільноти змінюють те, кому вони довіряють. Treatonomics змінює те, навіщо вони взагалі витрачають гроші. І в усьому цьому русі виграє не той, хто встиг упровадити більше технологій, а той, хто краще розуміє, що відбувається, і вміє на це реагувати.

Якщо хочеш розібратися в усьому комплексно — з найактуальнішими інструментами, готовими стратегіями і живою практикою — приходь до нас на курс «Комплексний інтернет-маркетинг». Там ми поговоримо про те, як зібрати всі ці канали, інструменти і тренди в одну робочу систему, яка приносить стабільний результат 🔥

FAQ

Що таке маркетингові тренди 2026 за Kantar?

Kantar щороку публікує дослідження ключових змін у маркетингу на основі даних тисяч брендів по всьому світу. У 2026 році в центрі уваги — AI-агенти, синтетичні дані, мікроспільноти, інклюзивність і нові формати роботи з інфлюенсерами.

Що таке GEO і чим він відрізняється від SEO?

GEO — Generative Engine Optimisation — це оптимізація контенту під AI-моделі на кшталт ChatGPT або Gemini, щоб вони рекомендували твій бренд у своїх відповідях. SEO допомагає потрапити в топ Google, GEO допомагає потрапити у відповідь AI. Обидва потрібні, але вимагають різних підходів.

Що таке AI-агенти в маркетингу?

AI-агенти — це програми, які діють від імені користувача: шукають товари, порівнюють варіанти і оформлюють покупки без його прямої участі. Для брендів це означає, що тепер потрібно переконувати не тільки живих людей, а й алгоритми.

Що таке Retail Media Networks і навіщо вони потрібні брендам?

RMN — це рекламні платформи всередині роздрібних мереж, які використовують дані про реальні покупки для точного таргетингу. Вони показують рекламу людям у момент, коли ті вже готові купити, і дають результати у 1,8 раза кращі за звичайну цифрову рекламу.

Що таке treatonomics?

Це споживчий тренд, за якого люди компенсують економічну нестабільність маленькими радощами і покупками для себе. Замість великих витрат — якісна кава, косметика, невеликі задоволення, які дають відчуття контролю і свята тут і зараз.

Як працювати з мікроспільнотами в маркетингу?

Приходити з користю, а не з рекламою. Ділитися експертним контентом, відповідати на запитання, працювати з авторами, яким спільнота вже довіряє. Разова поява не дасть результату — тут важлива регулярність і щирий інтерес до теми спільноти.

Як виміряти ефективність інфлюенсер-маркетингу?

Охоплення і лайки — це не метрики ефективності. Важливі ROI, вплив на бренд-показники і намір купити. Метрики потрібно визначати до запуску кампанії і прив’язувати їх до реальних бізнес-цілей, а не до кількості переглядів.

Що таке синтетичні дані в маркетингу?

Це штучно згенеровані дані, які імітують поведінку реальних споживачів. Вони дають змогу тестувати гіпотези швидше і дешевше, ніж класичні дослідження. За грамотного використання точність досягає 94-95% порівняно з реальними даними.

Чому інклюзивність важлива для зростання бренду?

Тому що це буквально про розширення аудиторії. Бренди, які бачать і включають недопредставлені групи споживачів, отримують доступ до нових сегментів ринку. 65% людей цінують компанії, які реально займаються різноманіттям і інклюзивністю.

Як AI змінює оцінку рекламних креативів?

AI-інструменти дають змогу передбачити реакцію аудиторії на рекламу до її запуску — наскільки вона приверне увагу, викличе емоцію і вплине на бажання купити. Це економить бюджет і час, але вимагає якісних навчальних даних і людського контролю над фінальним рішенням.

Глосарій: терміни зі статті

Термін	Коротке пояснення
AI-агент	Програма, яка діє від імені користувача — шукає, порівнює і купує товари без його прямої участі
GEO (Generative Engine Optimisation)	Оптимізація контенту під AI-моделі, щоб вони рекомендували бренд у своїх відповідях
SEO (Search Engine Optimisation)	Оптимізація сайту і контенту для потрапляння в топ пошукових систем на кшталт Google
LLM (Large Language Model)	Велика мовна модель — AI, навчений на величезних масивах тексту, як ChatGPT або Gemini
Retail Media Networks (RMN)	Рекламні платформи всередині роздрібних мереж, що використовують дані про покупки для точного таргетингу
Синтетичні дані	Штучно згенеровані дані, які імітують поведінку реальних споживачів
Цифровий двійник	Цифрова копія реального продукту або людини для моделювання поведінки і тестування гіпотез
Treatonomics	Споживча модель, за якої люди компенсують нестабільність маленькими радощами і покупками для себе
Creator-контент	Контент, створений інфлюенсерами і авторами у партнерстві з брендом
Мікроспільнота	Невелика нішева група людей за інтересами з високим рівнем довіри всередині
DEI (Diversity, Equity, Inclusion)	Різноманіття, рівність та інклюзивність — підхід до бізнесу і комунікації, що враховує різні групи людей
CTV (Connected TV)	Телебачення, підключене до інтернету — смарт-ТВ, приставки, стримінгові пристрої
Shoppable ads	Реклама, з якої можна одразу купити товар, не переходячи на сайт
ROI (Return on Investment)	Повернення на інвестиції — показник того, скільки грошей принесли вкладення в рекламу або маркетинг
Схильність до бренду	Ступінь готовності споживача обрати саме цей бренд під час наступної покупки
Кросканальна кампанія	Рекламна кампанія, яка послідовно працює одразу в кількох каналах з єдиною ідеєю
Органічне охоплення	Кількість людей, які побачили контент бренду без платного просування
Таргетинг	Налаштування реклами на конкретну аудиторію за заданими параметрами
Brand equity	Цінність бренду у сприйнятті споживачів — наскільки вони його знають, люблять і готові платити за нього більше
Agentic optimisation	Автоматична оптимізація рекламних кампаній за допомогою AI на основі даних про реакцію аудиторії