Як жити в стилі slow productivity і чому в роботі важливий принцип «помалу їдь, далі заїдеш»

Сучасний темп життя змушує нас постійно хотіти розвитку, досягнення нових рекордів та самовдосконалення. Здавалося б, як ще покращити свою продуктивність, як не працювати у високому темпі? Насправді ж це один з найбільших міфів, як серед новачків, так і серед топових фахівців.

Поговоримо про те, що таке продуктивність праці, чим її культ може нашкодити і в яких умовах ми можемо по-справжньому дотримуватися балансу між роботою та особистим життям. Ви здивуєтеся, але варіант тут лише один — сповільнитись. І сьогодні ми вам це доведемо.

Що таке продуктивність праці і до чого тут синдром професійного вигорання

У 1980-х роках світ охопила ідея боротьби з культурою швидкого харчування. Повальне захоплення фастфудом повільно давало свої плоди: кількість американців, які страждають на ожиріння, у 1980-х і 1990-х роках подвоїлася серед дорослих і потроїлася серед дітей. У спробах зберегти здоров’я на горизонті з’явився новий рух — slow food (повільна їжа, повільне харчування). Він суперечить культу метушні та зайнятості, пропонуючи звернути увагу на переваги споживання здорової їжі та отримання від неї справжнього задоволення, а не лише швидке засвоєння калорій.

Саме з цього руху пізніше народилася повноцінна культура під назвою slow living (повільне життя). Її принцип — перестати оцінювати свою успішність кількістю викреслених пунктів у списку справ, насолоджуючись натомість розміреним, плавним темпом життя — адже щастя, як відомо, у дрібницях.

А що щодо продуктивності?

Переваги здорового способу життя очевидні всім, але далеко не кожен готовий відмовитись від короткострокового задоволення, яке отримуєш від фастфуду. Так само і з роботою: ви могли справедливо помітити, що хоч стиль «повільного життя» і звучить привабливо, він може не підходити особисто вам. Наприклад, якщо ви отримуєте задоволення від заробляння грошей і руху вгору кар’єрними сходами, то цілком можете свідомо вибирати життя на високих швидкостях заради мети. Як виявилось, навіть тут все не так просто.

Кел Ньюпорт, автор бестселера «Цифровий мінімалізм» говорить про те, що підтримуючи повільний і стійкий темп роботи замість щоденної максимальної активності ми можемо досягти кращих результатів у довгостроковій перспективі. Так звана «низька продуктивність праці» пропонує вигідну альтернативу для тих, хто йде до більш збалансованого та сталого способу життя. Замість роботи на межі своїх сил, можна сповільнитися і сфокусуватися на ефективному виконанні завдань. Грубо кажучи, автор пропонує наголошувати на якості замість кількості.

Повільна продуктивність праці дозволяє уникнути стрибків стресу, підвищити ступінь вашої задоволеності роботою та покращити психічне здоров’я, від якого, у свою чергу, залежить багато біохімічних процесів в організмі. А найголовніше — цей рух дозволяє знизити ризик вигорання. Чому це так важливо — розповідаємо далі.

Професійне вигорання: статистика в Україні та світі

Емоційне вигорання — стан, що виникає після тривалої роботи у високому темпі переважно над пригноблюючими завданнями, що не викликають інтересу. Його симптоми — втома, цинізм, байдужість, знесилення і навіть депресія. Нерідко професійне вигорання призводить до того, що співробітник повністю випадає з робочого ритму на кілька тижнів і навіть місяців, не в змозі змусити себе працювати знову. Можна провести аналогію з технікою — якщо увімкнути фен на піковій потужності, через якийсь час він буквально перегорить і не зможе працювати далі.

Симптоми професійного вигорання спостерігаються у 70% співробітників по всьому світу

У 2022 році Asana провели тест на професійне вигорання — глобальне дослідження із залученням понад 10 000 осіб. Їхньою метою було з’ясувати, наскільки глобальною є проблема. Результати вражають – близько 70% співробітників пережили цей стан.

В Україні справи не кращі. Останнє велике дослідження проводилось у 2017 році, і тоді симптоми вигоряння спостерігалися у 64% опитаних. Ви, напевно, можете уявити, що відбувається зараз, коли на нашому стані позначається війна, наслідки пандемії та економічна нестабільність.

Професійне вигорання — це проблема, що стоїть гостро у всьому світі. Але ризик заробити його — не єдиний наслідок життя на високих швидкостях. Нижче розповідаємо п’ять ключових причин, чому вам варто придивитись до життя у стилі slow productivity.

Низька продуктивність праці: чому це вдала стратегія

Спокуса виконати максимальну кількість справ за короткий проміжок часу досить велика. Нам здається, що все працює просто: що швидше ми працюємо, то кращий результат отримуємо. Ця помилка змушує нас сидіти за роботою з ранку до ночі, відмовлятися від вихідних і забувати про перерви — все на благо майбутнього успіху. Насправді ж повільний темп роботи може дати нам набагато більше, ніж здається. Давайте розберемося в тому, що цей підхід дає співробітнику і чому вам варто спробувати режим slow-living окрім того, що це відмінна профілактика емоційного вигорання. 

Поліпшиться зосередженість

Швидкий перехід від одного завдання до іншого виснажує нас не тільки розумово та фізично, а й емоційно, що шкодить продуктивності у довгостроковій перспективі. Це довели в Каліфорнійському університеті — дослідження показало, що фокусуватися на одному завданні набагато вигідніше, ніж розпорошуватися між декількома, що зазвичай відбувається при високому робочому темпі.

Якість роботи стане вищою

Припустимо, вам потрібно написати есе або статтю. У вас є конкретний дедлайн, але що ближчий він до вас, то більше ви відкладаєте завдання, відволікаючись на інші важливі справи. В останній день до дедлайну тягнути стає нікуди, і ви змушуєте себе пройти всі етапи роботи в максимальному темпі. У такому разі у вас вже немає часу на деталі та вдумливий підхід; ви просто хочете здати роботу вчасно і позбутися настирливого завдання.

Вибравши іншу стратегію, ви почнете працювати над проектом заздалегідь і дасте собі кілька днів на якісну підготовку. За цей час ви продумаєте різні концепції, вам на думку спадуть цінні ідеї. До того часу, як ви почнете писати, ви вже уявлятимете фінальну версію проекту. Якісно зосередившись на етапі підготовки, ви практично позбавите себе ризику помилки: загальна якість тексту буде кращою, редагувати доведеться менше, а до того ж є ймовірність отримати задоволення від робочого процесу.

Менше втоми

Якщо ви біжите повільно, у вас є достатньо сил на паралельну насолоду видами та занурення у свої думки. При бігу на швидкість завдання лише одне — вижити та добігти. Чи варто говорити, що у другому випадку ви витратите набагато більше сил на відновлення. При цьому на дистанцію це не впливає: підтюпцем ви можете пробігти стільки ж, скільки у форматі класичного бігу, витративши на це лише більше часу. Однак ваші враження та самопочуття будуть кардинально різними. Так само це відбувається і в інших сферах життя; різниця лише в тому, що біг на швидкість може бути разовим заходом, а висока продуктивність праці часто перетворюється на стиль життя, виснажуючи вас щодня.

Кращі умови для мозкової діяльності

Наша концентрація обернено пропорційна швидкості, з якою ми працюємо. Нещодавно дослідниками було розвінчано міф про багатозадачність — як виявилося, наш мозок не здатний робити кілька справ одночасно; натомість він просто швидко перемикається між ними, виснажуючи свої ресурси. Багатозадачність може навіть негативно вплинути на обсяг сірої речовини мозку, що відповідає за прийняття рішень та функціонування пам’яті. Біологічно нам показано зосереджуватись на одному завданні за раз — саме такий формат роботи для нас є природним та звичним.

Енергія не буде витрачатися даремно

Набираючи високий темп життя, ми рано чи пізно почнемо виконувати непотрібні завдання — щонайменше тому, що звикаємо працювати на високих швидкостях, а не звертати увагу на деталі. Чи потрібно вам робити марну роботу? Якщо уповільнитись, можна виявити, що працеголізм і перфекціонізм абсолютно невигідні — це дві крайнощі. Будучи більш зосередженими, ви можете правильно розставити пріоритети і не витрачатимете свою енергію на непотрібні речі. Але сконцентруватися можна лише в одному випадку — вчасно зупинившись та видихнувши.

Як уникнути професійного вигорання? 3 підходи до slow productivity від авторів світових бестселерів

Концепція повільної продуктивності не нова — окрім її засновника, Кела Ньюпорта, вона в тій чи іншій формі була згадана багатьма іншими авторами. Давайте подивимося на особливості трьох найвідоміших підходів до slow living, що допоможуть попередити синдром професійного вигорання.

Деніел Канеман «Думай повільно… вирішуй швидко»

Основна думка книги в тому, що на нашу поведінку впливають дві мозкові системи:

1. Система 1 – відповідає за автоматичні дії. Наприклад, коли ми чуємо, як нас звуть на ім’я, і обертаємося на поклик, ми робимо це рефлекторно, не замислюючись. Те саме стосується чищення зубів вранці, поїздки в метро та вирішення простих математичних завдань. Все це — дії на автоматі.
2. Система 2 відповідає за аналітичне мислення. Вона вмикається тоді, коли нам потрібно зосередитися і добре подумати. Наприклад, порівняти пропозиції двох клієнтів, виконати обгін по зустрічці або придумати сценарій для ролика TikTok.

Система 1 завжди активна і спрацьовує першою, а на активацію системи 2 потрібно більше часу та сил. Підсвідомо розуміючи це, оточуючі люди можуть маніпулювати нами — пропонувати непотрібний нам товар зі знижкою, вибиваючи згоду на невигідну для нас дію і так далі. Більшість невірних рішень ми приймаємо спонтанно — тоді, коли активна невідповідна система.

Працюючи у високому темпі, ми фізично не можемо включити систему 2, адже для цього потрібно сповільнитись та сконцентруватися. Більшість роботи в режимі «нон-стоп» ми виконуємо напівсвідомо, на автоматі. Звідси випливають помилки, неправильні рішення та неприємні наслідки — зокрема, перші фази емоційного вигорання. Працюючи з системою 2, ми могли б виконувати завдання більш ефективно та отримувати вигідніші для нас результати.

Грег Маккеон «Есенціалізм. Шлях до простоти»

Автор переконаний, що нам не потрібно намагатися встигнути зробити абсолютно все, що спадає на думку. Як мінімум, це просто неможливо, а на практиці виявляється ще й шкідливо. Останні кілька десятків років людьми рухав культ багатозадачності: навколо постійно запускали курси особистісного зростання, успіх вимірювали капіталом, а бути ідеальним у всьому і завжди здавалося природною нормою. Сьогодні ж у тренді насолода життям: чим ти щасливіший, тим успішніший. Грег МакКеон називає есенціалізмом вміння зосередитися на головному — і саме ця навичка вважає ключовою для сучасної людини.

Прийти до простоти може кожен. Для цього необхідно дотримуватися трьох принципів:

1. Визначте, що для вас є дійсно важливим і робіть вибір на користь цих речей.
2. Відсійте все непотрібне, що заважає вам діяти та забирає сили.
3. Усуньте перешкоди на шляху, створивши таку систему життя, яка допоможе вам легше виконувати точкові завдання.

Люди часто розуміють, що беруть на себе надмірне навантаження, але не можуть відмовитися від нього через різні причини: велику кількість справ та інформаційного шуму навколо, тиск суспільства, бажання отримати все й одразу. Однак час — обмежений ресурс, і в довгостроковій перспективі набагато вигідніше дотримуватися принципу есенціалізму. Впровадити і закріпити цю систему у своїй рутині можна різними способами: наприклад, автор пропонує завжди починати робочий день із найскладніших завдань, рухаючись до простих, перестати відкладати те, що вас лякає і пам’ятати, що зроблене краще за ідеальне.

Кел Ньюпорт «Цифровий мінімалізм»

Кел Ньюпорт вважається автором концепції повільної продуктивності — в основі багатьох його книг лежить ідея про те, що сталого прогресу можна досягти лише за повільного, сфокусованого руху. У книзі «Цифровий мінімалізм» автор розглядає цю ідею з іншого боку, розповідаючи про оптимальне використання гаджетів, які здебільшого і крадуть нашу концентрацію, енергію та сили.

Очищення цифрового життя складається з чотирьох аспектів:

1. Комп’ютер. Автор радить очистити робочий стіл, встановити мінімалістичні шпалери на фон, видалити всі програми, що не використовуються, і встановити необхідні оновлення — все це потрібно для того, аби знизити інформаційний шум і дати вам можливість працювати вдумливо.
2. Смартфон. Варто видалити максимальну кількість програм, контактів та файлів, очистивши девайс від того, що ви не використовуєте регулярно. Автор радить навчитися жити без соціальних мереж або хоча б використовувати їх по мінімуму — це відмінний внесок у повільну продуктивність, оскільки саме ці крадії нашої енергії непомітно роблять свою справу протягом дня. Також варто вимкнути повідомлення, щоб менше відволікатися.
3. Електронна пошта. Свою поштову скриньку рекомендується сприймати як окремий робочий простір, виділяючи час для перевірки імейлів. Часто ми ставимося до перевірки пошти як до хвилинного відволікання, не помічаючи, як захоплюємося листуванням і витрачаємо багато цінного часу. Автор радить відключити повідомлення, встановити тимчасове обмеження (25 хвилин) на щоденну перевірку пошти, відписатися від розсилок, відправляти менше листів та спілкуватися наживо замість листування з усіма, з ким це можливо.
4. Інтернет. Це потужний інструмент, здатний вбити нашу продуктивність при неправильному його використанні. Перше, що потрібно зробити для дотримання цифрової гігієни, це знати, на що ви витрачаєте час в інтернеті. Визначити це допоможе Time Tracker та подібні програми. Також можна прибрати закладки, частіше закривати непотрібні вікна і використовувати послуги-блокування реклами та банерів.

Цифровий мінімалізм — не чарівна пігулка, а спосіб життя. Якщо ви прагнете знизити рівень стресу і підвищити продуктивність, доведеться пожертвувати сталими звичками і перетерпіти тимчасовий дискомфорт на шляху до нового, усвідомленого життя. Профілактика професійного вигорання неможлива без зменшення частоти використання гаджетів, адже в наш час саме вони чинять найбільший спротив повільному життю.

Гаджети — не всесвітнє зло. Вони можуть стати важливим інструментом на шляху розвитку, якщо використовувати їх з розумом. Наприклад, проходити онлайн-курси від Genius.Space, які дозволять вам швидко опанувати основи сучасних професій та отримати ще одну важливу навичку. Ознайомитись із програмою наших курсів можна тут.

Повільна продуктивність в дії: 11 експрес-порад для профілактики професійного вигорання

Сподіваємося, нам вдалося довести цінність і вигоду повільного ритму життя. Але що робити, якщо ви звикли працювати в умовах дедлайнів, що горять, і рухатися по життю на найвищих швидкостях? Можна розпочати з впровадження невеликих змін — поступово вони витіснять старі звички. Нижче розповідаємо, як кожен із нас уже сьогодні може знизити темп життя без особливих зусиль.

Поставте собі кілька запитань

Все починається з дослідження себе: лише діючи свідомо та розуміючи свої особливості ми можемо уникнути внутрішнього опору. Почати рух у бік slow productivity можна з відповідей на запитання:

1. У якому робочому середовищі мені краще всього виходить виконувати свою роботу — світло чи напівтемрява, музика чи тиша, ранок чи вечір?
2. З якими інтервалами мені вдається працювати максимально комфортно та продуктивно?
3. Які частини моєї роботи потребують швидкості, а які — вдумливості?
4. Які обставини найчастіше вибивають мене з робочого процесу та приносять стрес?
5. Що зазвичай спонукає мене відволікатися?

Добре подумавши над кожним із цих питань, ви зрозумієте, які труднощі вас чекають на шляху до повільної продуктивності і зможете заздалегідь оцінити, яким своїм особливостям потрібно приділити більше уваги.

Розставте пріоритети

Немає жодного сенсу вести нескінченний список справ, в якому постійно з’являється все більше і більше завдань — це приносить лише стрес і заважає сконцентруватися. Варто встановити собі 2-3 пріоритетних завдань на день і зосередитися на них, приділяючи кожній максимум уваги.

Виділити пріоритети допоможе матриця Ейзенхауера. Відповідно до неї, всі ваші завдання можна розділити на чотири групи:

• важливі та термінові;
• важливі та нетермінові;
• термінові та неважливі;
• нетермінові та неважливі.

Завдання першої категорії необхідно виконати якнайшвидше — це і є ваші пріоритети на сьогодні. Другі можна відкласти на майбутнє, пам’ятаючи, що вони будуть вашими пріоритетами найближчими днями. Треті завдання треба делегувати — доручити іншій людині. Четвертий тип можна поки не виконувати зовсім (принаймні, в найближчому майбутньому).

Складіть графік з урахуванням найдрібніших завдань

Симптоми професійного вигорання, хаос та стрес з’являються там, де немає системності. Як тільки ви розкладете по крихтах ваш робочий день, загальна картина стане зрозумілою, а від того і не такою страшною. Планувати важливо не лише пріоритетні справи, а й другорядні, а також ті, які зазвичай взагалі не враховуються: перевірка електронної пошти, перерви, обід, відпочинок та відновлення, спілкування з колегами. Обов’язково варто закласти часовий проміжок на випадок раптового форс-мажору.

Не намагайтеся слідувати графіку хвилина на хвилину. Однак періодично звірятися з ним важливо — так ви не тільки контролюватимете свій робочий час, а й зрозумієте, де саме стався провал у разі чого. Ми можемо дозволити собі працювати повільно та зосереджено лише в умовах безпеки та передбачуваності — тож створіть їх для себе за допомогою грамотного планування.

Розтягніть дедлайни

Один з головних ворогів повільної продуктивності, який змушує нас поспішати, нервувати і спізнюватися — велика кількість дедлайнів, які зазвичай йдуть один за одним без перерв. Наявність «фінальної точки», до якої потрібно виконати всі завдання, чинить зайвий тиск та негативно впливає на якість нашої роботи.

Спробуйте розтягнути дедлайни скрізь, де це можливо: домовтеся про нові терміни, заклавши в них запасний час або розпочніть роботу над майбутніми проектами наперед. Заздалегідь продумайте план дій на той випадок, коли раптово з’являться проблеми, які потребуватимуть термінового вирішення: що ви зробите насамперед, як делегуватимете нові завдання? Розтягнувши дедлайни, ви нейтралізуєте їхній вплив на вас.

Уникайте багатозадачності

Ви, напевно, помічали, що починаєте прискорюватися там, де з’являється багатозадачність. Наш мозок звик працювати над одним завданням за раз, а коли їх багато, він змушений швидко перескакувати з одного на інше — за швидкістю зростають стрес і ймовірність помилитися.

Як уникнути багатозадачності, якщо відчуваєте, що вона підходить? Ось кілька порад:

• працюйте над кожним завданням 25 хвилин, а потім робіть 5-хвилинну перерву;
• вимкніть повідомлення на всіх пристроях, щоб уникнути зайвого відволікання;
• плануйте регулярні короткі перерви, навіть якщо на роботі завал
• розбийте великі та складні завдання на дрібніші та окремо запишіть у свій план кожну з них;
• забезпечте собі чітко організоване робоче місце, щоб зменшити відволікаючі фактори;
• медитуйте, глибоко дихайте та практикуйте усвідомленість — це хороший спосіб знизити рівень стресу в моменті.

Навчіться визначати, коли багатозадачність підкрадається до вас — це ті моменти, коли вона ще близько, але ще не настала. Якщо вам це вдасться, сповільнитись буде набагато простіше.

Знижуйте важливість

Часто ми надто залучаємося до робочої рутини, приймаючи близько до серця все, що там відбувається. Відчуття надмірної важливості приносить у життя зайвий стрес. Насправді, знизити нашу ступінь залучення до роботи без втрати її якості цілком реально. Для цього необхідно частіше зупинятися і нагадувати собі про те, що:

• більшість проблем вирішуються з часом, іноді навіть без нашої прямої участі;
• ви навряд чи згадаєте, що відбувалося на вашому робочому місці два тижні тому — проте з великою ймовірністю, тоді ви були чимось серйозно стурбовані;
• навіть найгірший результат ситуації, яка вас хвилює, не обернеться кінцем світу.

У роботі буває корисно зайняти позицію спостерігача — людини, яка неупереджено аналізує все, що відбувається, начебто збоку, не захоплюючись і не пропускаючи ситуацію через себе.

Плануйте перерви та відпустки

Концепція «slow productivity» наголошує на стійкому, осмисленому та збалансованому підході до роботи. Він базується на балансі нашого тіла та мозку, і ставить за мету структурувати робочий день так, щоб відчувати мінімум стресу, але отримувати максимум результату. Дослідження показують, що регулярні перерви протягом дня потрібні — вони сприяють відновленню когнітивних функцій, без чого ефективність роботи суттєво знижується.

Хронічний стрес та вигорання можуть настати саме внаслідок тривалого ігнорування відпочинку. Крім того, робота без перерв може порушити якість сну, що позначиться на вашому стані та здоров’ї. Про креативність не варто говорити — вона безпосередньо залежить від того, наскільки добре ми почуваємося. Регулярні заплановані перерви та відпустки необхідні для продуктивної роботи – це наше паливо, на якому потім ми їдемо досягати кар’єрних висот.

Тримайте баланс між роботою та особистим життям

Робота не повинна негативно впливати на ваше особисте життя (і навпаки). Як тільки ви відчуваєте, що цей баланс змістився, настав час щось міняти. Повільна продуктивність забезпечить вам достатньо часу та сил на улюблені справи: спілкування з близькими, хобі, підтримка фізичної форми, відпочинок. Якщо цього не буде, ви неодмінно зустрінетеся з вигорянням — це лише питання часу.

Автоматизуйте та делегуйте

Замість того щоб асоціювати повільну продуктивність роботи з невеликим обсягом задач, спробуйте ставитися до неї як до можливості працювати з розумом: витрачати мінімум ресурсів і отримувати при цьому максимум результату. Автоматизуйте завдання, які ви виконуєте регулярно: використовуйте спеціальні сервіси чи розумні гаджети. Якщо це можливо, делегуйте частину своїх рутинних завдань, наприклад, долучивши для них фрілансера або доручивши цю справу штучному інтелекту. Це сучасний підхід до роботи, з яким у вас звільняться сили та час.

Тверезо оцініть свої сили

Якщо ви тривалий час працюєте на межі своїх можливостей і не бачите способу знизити навантаження в найближчому майбутньому, настав час визнати, що цей обсяг завдань для вас занадто великий. Ми не всемогутні, тому навіть найефективніші поради щодо тайм-менеджменту та повільної продуктивності не допоможуть, якщо ви взяли на себе занадто багато. Періодично варто аналізувати ваше робоче навантаження, порівнювати його з часом, який ви витрачаєте на роботу, і давати собі чесну відповідь на запитання «Чи я тягну?».

Дбайте про себе

Концепція повільної продуктивності, як і стиль slow-living в цілому, базується на любові до себе. Лише через турботу про свій фізичний та ментальний стан ми можемо прийти до уповільнення та відмовитися від токсичного досягаторства на користь плавного прогресу. Ми за те, щоб у гонитві за успіхом не забувати про головне — дрібниці, які зрештою і дарують нам відчуття щастя. Це, власне, і є ключовою відповіддю на питання як уникнути професійного вигорання і насолоджуватись життям.

Жити на повільній швидкості зовсім не означає відмовитися від самовдосконалення, а слабка продуктивність не обов’язково призведе до стагнації. Якщо ви хочете освоїти нову digital-навичку — онлайн, з комфортом і в зручному для вас темпі — ознайомтеся з нашими навчальними програмами. Будемо раді бачити вас серед наших студентів.