Рекомендовані навички тестувальника-початківця: як прокачати себе до рівня професіонала

Print Friendly, PDF & Email

У 2025 році попит на тестувальників продовжує зростати. Програмне забезпечення — всюди: в наших телефонах, авто, розумних будинках. Щоб усе це працювало без збоїв, компаніям потрібні ті, хто знаходить і виправляє помилки ще до того, як про них дізнається користувач.

Робота тестувальника — це не просто натискання кнопок. Це увага до деталей, вміння працювати з інструментами й розуміння логіки роботи систем. У цій статті ми розповімо, які навички варто розвивати, щоб стати затребуваним фахівцем у QA і впевнено стартувати або зростати в професії.

Хто такий тестувальник і які його задачі?

Тестувальник — це людина, яка перевіряє програмне забезпечення на наявність помилок. Він стежить за тим, щоб додатки, сайти чи системи працювали правильно й зручно. Його головна мета — знайти баги до того, як їх знайде користувач. Завдяки цьому компанії економлять гроші, а клієнти отримують якісний продукт.

“Хороший тестувальник запобігає проблемам; відмінний тестувальник їх знаходить”.

– Keith Klain, директор з інжинірингу якості KPMG у Великобританії.

QA-тестувальник (Quality Assurance) не просто натискає кнопки. Він аналізує, продумує різні сценарії дій користувача, перевіряє, як система поводиться в різних ситуаціях. Іноді він навіть шукає, як зламати продукт — але з добрими намірами. Усе це потрібно, щоб знайти слабкі місця й допомогти зробити продукт кращим.

Види тестувальників та їх обов’язки

Мануальний тестувальник – це людина, яка перевіряє програму вручну. Вона відкриває сторінки, натискає кнопки, вводить дані — і дивиться, як все працює. Її головне завдання — знайти помилки, яких не помітили інші. Вона описує баги, перевіряє виправлення, тестує нові функції. Мануальник працює там, де автоматизація ще не потрібна або недоцільна.

Автоматизатор він же Automation QA. Цей тестувальник пише код, який перевіряє програму автоматично. Він створює скрипти, які запускаються після кожного оновлення й перевіряють основні функції. Це економить час, особливо коли проєкт великий. Автоматизатор має знати мови програмування (наприклад, Java або Python) і вміти працювати з такими інструментами, як Selenium або Cypress. Його завдання — зробити перевірку максимально швидкою й стабільною.

​​

QA-аналітик або аналітик якості. Це фахівець, який аналізує вимоги, створює тестову документацію і допомагає команді розібратися в задачах. Він часто працює ще до того, як щось почали розробляти. Його завдання — знайти неузгодженості в документації, уточнити деталі з бізнесом і впевнитися, що всі зрозуміли завдання однаково. QA-аналітик часто стає містком між замовником і технічною командою. Такий спеціаліст добре розуміє бізнес-потреби та вміє пояснювати складне простими словами. У великих проєктах роль QA-аналітика — одна з ключових, бо відповідає, щоб очікування клієнта та результат розробки збігалися.

Переваги старту в QA

QA — це не лише хороший старт у спеціальності, а й стабільна точка для кар’єрного росту. Якщо вам подобається логіка, структура і уважність — ця професія може стати вашою. Тут не потрібно одразу мати технічну освіту або багаторічний досвід в ІТ. Головне — бажання вчитися, аналізувати та не боятися питати. А ще — терпіння і послідовність.

От кілька причин, чому багато людей обирають саме тестування як вхід у сферу технологій:

  • Низький поріг входу. Можна почати без ІТ-освіти й досвіду програмування.
  • Чітка структура навчання. Є зрозумілі напрями, що і в якій послідовності вчити.
  • Різні формати роботи. В офісі, віддалено або у форматі фрилансу.
  • Можливість швидкого працевлаштування. Уже через 3–6 місяців навчання можна знайти першу роботу.
  • Кар’єрний ріст. Згодом можна перейти в автоматизацію, аналітику, девелопмент або менеджмент.
  • Спільнота і підтримка. Багато QA-чатів, форумів і курсів, де можна отримати пораду й підтримку.
  • Цікаві завдання. Постійно з’являються нові функції, які треба вивчити й перевірити.

Технічні навички: основа роботи будь-якого тестувальника

У тестуванні важливо не лише знати, що шукати, а й розуміти, як усе працює. Технічні навички допомагають краще бачити слабкі місця, спілкуватися з розробниками однією мовою та працювати швидше. Без цієї бази QA-спеціалісту буде складно розвиватися.

Не обов’язково знати все відразу. Але базове розуміння процесів, інструментів та мови, якою “говорить” система, сильно полегшує роботу. Почнемо з найголовнішого.

Розуміння SDLC, STLC, баг-трекінгу

SDLC (Software Development Life Cycle) — це життєвий цикл створення програмного забезпечення. Це шлях від ідеї до готового продукту. Тестувальник має розуміти, на якому етапі його залучають і яку роль він виконує.

STLC (Software Testing Life Cycle) — це вже цикл, що описує сам процес тестування. Тут входять планування, створення тест-кейсів, виконання тестів, звітність тощо. Це допомагає QA працювати системно, а не навмання.

Баг-трекінг — це спосіб вести облік знайдених помилок. Тестувальник має вміти описати баг так, щоб його могли відтворити інші. Для цього використовують спеціальні системи — наприклад, JIRA або YouTrack.

Основи HTML, CSS, SQL і навіщо їх знати

QA не обов’язково бути програмістом, але розуміння основ коду дуже допомагає. HTML і CSS — це те, з чого складаються сайти. Знання цих мов дозволяє тестувальнику зрозуміти, чому кнопка не там, де треба, або чому текст не відображається.

SQL — це мова для роботи з базами даних. Часто потрібно перевірити, чи збереглися дані після певної дії в додатку. Знання базових запитів допоможе швидко знайти інформацію і підтвердити, що система працює правильно.

Це не складно, якщо розібратись. Є безкоштовні курси та симулятори, де можна практикуватися і поступово набиратись досвіду. Більше про те, як увійти в професію, читай у статті Як потрапити в ІТ без навичок програмування і стати тестувальником ПЗ.

Робота з інструментами типу Postman, JIRA, TestRail

Знання цих інструментів — як набір інструментів у майстра. Вони допомагають працювати швидше, точніше й командно. Коротко про кожен з них:

Postman — це інструмент для тестування API. Навіть якщо ви ще не вивчаєте автоматизацію, базова перевірка запитів у Postman — це must-have. Він допомагає перевірити, як система обмінюється даними.

JIRA — одна з найпопулярніших систем для роботи над задачами. Тут QA бачить, що йому потрібно протестувати, де ставити баги і з ким спілкуватися. Вміння орієнтуватися в JIRA — базовий скіл для будь-якого тестувальника.

TestRail або аналогічні системи потрібні для зберігання тест-кейсів. У них зручно документувати всі перевірки, відстежувати статуси і бачити, що вже протестовано, а що ще ні.

Soft skills, які справді вирішують

Технічні навички – це важливо, але саме soft skills часто визначають, наскільки ефективним буде тестувальник. Комунікація, вміння мислити логічно й залишатися спокійним під тиском – це те, що не навчишся за один день, але що можна розвивати поступово. У команді QA-фахівець не працює в ізоляції. Він постійно взаємодіє з розробниками, менеджерами, дизайнерами й іншими членами команди. Тому мʼякі навички – це не додатковий бонус, а обов’язкова частина професії.

Комунікація з розробниками й аналітиками

Одна з головних задач тестувальника – донести знайдену помилку до розробника так, щоб її було легко зрозуміти й швидко виправити. Якщо опис буде нечітким, неточним або занадто емоційним – це ускладнить роботу всім. Хороша комунікація – це про повагу, чіткість і конкретику. Наприклад, замість “нічого не працює” краще написати: “при натисканні на кнопку “Оформити замовлення” сторінка не реагує, помилок у консолі немає”.

Також важливо вміти ставити питання. Якщо вимоги до задачі не зрозумілі – краще перепитати аналітика, ніж вигадувати самому. І ще: фідбек – це не критика, а інструмент покращення продукту. Тому завжди краще тримати дружній, спокійний і конструктивний тон.

Критичне мислення та увага до деталей

Тестувальник має помічати те, повз що проходять інші. Кнопка на кілька пікселів лівіше, помилка в підказці, зависання після третього натискання — усе це важливо. Тут вмикається критичне мислення: не просто “працює/не працює”, а “чи працює так, як повинно?”. Часто саме такі дрібниці вирішують, чи буде продукт зручним для користувача.

Критичне мислення також допомагає бачити причини, а не лише наслідки. Наприклад, якщо баг повторюється в кількох місцях, це може вказувати на глибшу проблему. Важливо не зупинятись на поверхні, а копати глибше. Це навичка, яку розвивають з досвідом, але вона дуже потрібна з першого дня.

Які soft skills найважливіші для тестувальника?

Soft skills — це не щось абстрактне. Це конкретні вміння, які роблять із хорошого фахівця — цінного члена команди. І чим раніше ви почнете їх розвивати, тим швидше просуватиметесь у професії.

  • Комунікація. Вміння чітко, спокійно й зрозуміло доносити думки.
  • Увага до деталей. Помічати найменші відхилення або нестиковки.
  • Критичне мислення. Аналізувати, шукати причини й бачити логіку.
  • Гнучкість. Швидко адаптуватися до нових умов і пріоритетів.
  • Стресостійкість. Залишатися продуктивним, навіть коли щось пішло не так.
  • Вміння слухати. Розуміти потреби клієнта, команди та користувача.

Якщо хочеш розвивати ці навички та почати карʼєру в ІТ — запрошуємо тебе на курс «Тестувальник ПЗ з допомогою працевлаштування». Ми навчаємо з нуля, даємо багато практики й підтримуємо до першої роботи. Стартуй у професії тестувальника разом із нами!

Документація: вчимося писати чітко й зрозуміло

Хороша документація — це не просто формальність. Вона допомагає команді працювати швидше, а продукту — ставати кращим. Тестувальник має не тільки знайти помилку, а й вміти її грамотно описати. Якщо звіт буде незрозумілим або неповним, розробнику доведеться витрачати час на уточнення. А це затримує весь процес.

Навички написання документації особливо важливі для початківців. Вони показують, наскільки ви уважні до деталей і вмієте мислити структурно. Документація — це також доказ вашої роботи. Саме за нею іноді оцінюють якість тестування. Тож варто приділити їй належну увагу.

Як оформити баг-репорт так, щоб його зрозуміли

Баг-репорт — це повідомлення про помилку. Його головна мета — передати проблему розробнику так, щоб він міг швидко її знайти та виправити. Чим точніше й лаконічніше написаний баг-репорт, тим більше шансів, що помилки швидко виправлять. Добре написаний репорт економить час усім учасникам процесу. А ще — підвищує довіру до тестувальника.

Ось які елементи варто включати в баг-репорт:

  1. Заголовок. Коротко і зрозуміло: що саме не працює.
  2. Кроки для відтворення. Покроково, без зайвих слів.
  3. Очікуваний результат. Що мало статися.
  4. Фактичний результат. Що сталося насправді.
  5. Скріншоти або відео. Якщо можливо — додай візуальне підтвердження.
  6. Оточення. Браузер, версія ОС, пристрій — усе, що може вплинути.

Написання тест-кейсів і чеклістів

Тест-кейси — це детальні інструкції для перевірки певної функції. Вони описують, що саме треба протестувати, як це зробити і який має бути результат. Це важливо для повторюваних перевірок, щоб у майбутньому інші члени команди могли легко виконати ті ж самі тести. Також вони допомагають не забути нічого важливого.

Чеклісти — це простіші списки з пунктами, які треба перевірити. Наприклад: “Перевірити кнопку “Купити”, перевірити коректність ціни, перевірити додавання в кошик”. Вони швидші в підготовці й зручні для швидкого перегляду. Початківцям радять починати саме з чеклістів, щоб навчитися структурно мислити. Згодом ви зможете перейти до написання повноцінних тест-кейсів.

Автоматизовані vs. ручні звіти

Після завершення тестування треба показати, що саме було перевірено і який результат отримано. Це називається тестовий звіт. Його можна скласти вручну або за допомогою інструментів, які автоматично формують звіт після запуску тестів.

Ручні звіти — це коли тестувальник сам пише, що перевірив, які були баги і що з ними зробили. Вони дозволяють додати більше деталей і контексту. Але займають більше часу.

Автоматизовані звіти — це звіти, які створює система після запуску автотестів. У них одразу видно, які тести пройшли, які — ні, і чому. Вони особливо корисні при великій кількості перевірок.

На старті краще вчитися робити ручні звіти. Це розвиває уважність і аналітичне мислення. А коли перейдеш до автоматизації — вже знатимеш, що саме має потрапити у звіт.

З чого почати роботу: основи ручного тестування

Ручне тестування — це перший етап для більшості новачків у QA. Воно не потребує знання мов програмування, але вимагає уважності, логіки й системного підходу. Саме з ручного тестування починають розуміти, як працює продукт і що в ньому може піти не так. Це база, на якій будуються інші навички.

Практика — головне слово на цьому етапі. Чим більше тестуєш, тим краще розумієш, де найчастіше ховаються помилки. Почати можна з простих сайтів, демо-додатків або спеціальних тренувальних платформ. Це допоможе звикнути до інтерфейсів, логіки перевірок і способів пошуку багів.

Види тестування

Функціональне тестування — це перевірка того, чи працює функція так, як задумано. Наприклад, чи додається товар у кошик або чи можна змінити пароль. Ви берете конкретну задачу й перевіряєте її на відповідність вимогам. Це один із найпоширеніших видів тестування.

Регресійне тестування проводиться після змін у коді. Воно допомагає переконатися, що старі функції не зламались після додавання нових. Це дуже важливо, бо іноді одна правка може порушити щось зовсім в іншому місці. Регресію часто автоматизують, але на старті її роблять вручну.

Exploratory або дослідницьке тестування — це вільний пошук помилок без чітких сценаріїв. Тут тестувальник сам вирішує, як саме тестувати. Такий підхід допомагає знайти нестандартні баги, які не видно під час звичайних перевірок. Цей вид тестування розвиває логіку й креативність.

Поширені помилки новачків

Усі новачки помиляються — це нормально. Головне — вчитися на цих помилках і не повторювати їх у майбутньому. Багато хто на початку тестує “по відчуттях”, без плану й структури. Через це можна пропустити важливі перевірки або не помітити баг.

Основні помилки, яких варто уникати:

  1. Відсутність плану тестування — тестування “на око”.
  1. Недостатня деталізація в баг-репортах.
  1. Ігнорування повторного тестування після фіксу.
  1. Небажання перевіряти сценарії з помилковими діями користувача.
  1. Боязнь запитувати або визнати, що щось не зрозуміло.

Початок завжди трохи хвилюючий, але з кожною перевіркою ви будете впевненіше рухатись далі. Головне — практикуватися, аналізувати свої дії й вчитися на помилках. Ручне тестування — це чудовий старт для будь-якого тестувальника.

Автоматизація: коли і навіщо її вчити новачкові

Автоматизоване тестування звучить складно, але з часом воно стає логічним наступним кроком після ручного. Воно дозволяє перевіряти великі обсяги функцій швидко й регулярно. Автотести допомагають команді зекономити час і зменшити кількість помилок у релізі. Особливо це важливо, коли продукт постійно оновлюється.

Новачку не обов’язково одразу кидатися в автоматизацію. Спочатку потрібно добре освоїти основи ручного тестування. Але розуміння, навіщо вона потрібна й коли її використовувати, дуже допоможе в майбутньому. Вивчати автоматизацію варто тоді, коли ви вже впевнено тестуєте вручну й хочете рухатися далі.

Міфи про автоматизоване тестування

Багато хто вважає, що автоматизація — це тільки для програмістів. Це міф. Автоматизоване тестування — це про логіку, структуру та поступове вивчення. Вам не треба знати всі мови кодування або створювати складні системи.

Ще один міф — що автоматизація замінить ручне тестування. Але насправді вони працюють разом. Ручне тестування все одно потрібне для перевірки нових функцій, UI, usability. Автотести добре підходять для перевірок, які часто повторюються, але не для всього. Тому автоматизація — це інструмент, а не повна заміна людини.

Основи мов програмування для QA (Java, Python)

Для автоматизації зазвичай використовують мови програмування, найчастіше — Java або Python. Не варто лякатися: вам не треба ставати розробником. На старті потрібно лише знати базові речі: змінні, умови, цикли, функції. Це основа будь-якої мови, і вона досить проста.

Python вважається легшим для новачків. Його синтаксис зрозумілий і логічний. Java використовують частіше в великих компаніях, але її вивчення займе трохи більше часу. Ви можете обрати ту мову, яка здається вам ближчою. А головне — почати з малого і не зупинятися.

Перші кроки з Selenium або його аналогами

Selenium — це найвідоміший інструмент для автоматизованого тестування вебдодатків. Він дозволяє “навчити” комп’ютер відкривати сайт, натискати кнопки, вводити дані і перевіряти, що все працює правильно. Ви пишете сценарій — а система виконує його автоматично.

Щоб почати, потрібно встановити середовище для написання коду (наприклад, VS Code або IntelliJ IDEA), вибрати мову програмування і пройти простий навчальний курс. Почати можна з дуже простих тестів, які відкривають сторінку й перевіряють заголовок. З часом ви зможете автоматизувати повноцінні сценарії.

Крім Selenium, є й інші інструменти: Cypress, Playwright, Puppeteer. Усі вони мають свої переваги. Але головне — зрозуміти принципи і навчитися працювати хоча б з одним із них.

Автоматизоване тестування відкриває нові можливості для кар’єрного росту. Якщо вам подобається логіка, структура й хочеться робити більше — це ваш шлях. Почніть із простого, і вже за кілька місяців ви зможете автоматизувати свій перший сценарій.

Висновок: з чого почати вже сьогодні

Тестування — це простий старт для тих, хто хоче увійти в ІТ без досвіду програмування. Ця професія дає змогу працювати з технологіями, аналізувати, розв’язувати задачі й допомагати створювати кращі продукти. Ви вже знаєте, що важливо розвивати свої навички. Вчитися писати баг-репорти, створювати тест-кейси, працювати з інструментами, розуміти логіку продукту й не боятися запитань.

Буде непросто, і це нормально. У кожного бувають дні, коли нічого не виходить, коли все здається заплутаним і складним. У такі моменти головне — не здаватися. Дозвольте собі помилятися, робити щось неідеально, але продовжувати рухатись.

Щоб почати вже сьогодні, не потрібно чекати ідеального моменту, приєднуйтеся до нашого курсу «Тестувальник ПЗ з допомогою працевлаштування» прямо зараз. Пам’ятайте: успішні тестувальники — це не ті, хто знав усе з першого дня. Це ті, хто не зупинявся і вчився поступово. Якщо ви читаєте цей текст — ви вже зробили перший крок. І кожен наступний крок буде ще простішим та впевненішим.