Ноутбук у сумці, діти в школі, навчання вночі: як Марина з Харкова освоїла графічний дизайн у Німеччині

Марина Лактіонова возила ноутбук усюди із собою. У дорозі, поки чекала дітей із занять, вона відкривала домашнє завдання. Вночі, коли всі вже спали, вона сідала за макети. Так виглядало її навчання на курсі «Графічний дизайнер 32.0» від Genius.Space.

Їй 31 рік. Родом вона з Харкова, зараз живе в Дортмунді. У неї двоє школярів, вивчення німецької мови, сім’я і купа щоденних справ, які ніхто за неї не зробить. Останні роки вона взагалі не працювала – спочатку декрет, потім війна і переїзд в іншу країну.

Це історія про те, як знайти час там, де його немає, і почати щось нове тоді, коли здається, що вже пізно 👇

Диплом економіста, який так і не знадобився

Марина має диплом економіста. Але вона жодного дня не працювала за фахом, бо зрозуміла ще під час навчання, що це не її напрямок.

Своє вона знайшла у гастрономії та сфері обслуговування. Їй подобалось красиво щось оформлювати і прикрашати, подобалось спілкуватись із людьми. Це та робота, яка приносила задоволення, поки не з’явились діти. Тоді довелось піти, бо ця сфера вимагає багато часу і фізичних сил.

Далі був декрет, а потім війна і переїзд до Німеччини. Останні роки Марина була на забезпеченні чоловіка. Вона визнає, що в цьому теж є свої плюси, але бажання мати власний дохід нікуди не зникало.

У новій країні з маленькими дітьми знайти підходящу роботу виявилось складно. І в якийсь момент вона зрозуміла дещо важливе про себе – їй взагалі не хочеться працювати на когось. Так з’явилась мета не просто змінити професію, а вийти на фриланс і працювати саму на себе.

Чому саме графічний дизайн

З Genius.Space Марина була знайома вже кілька років. Вона періодично натрапляла на школу в інтернеті і час від часу дивилась безкоштовні вебінари на різні теми. Ще один аргумент навів її знайомий, який проходив тут курс з іншого напрямку і залишився задоволеним.

Із вибором напрямку вона розбиралась уважно. Марина завжди вважала себе творчою людиною, тому дизайн привабив її одразу. Але дизайн буває різний, тож вона трохи заглибилась у графічний дизайн, веб-дизайн і UX/UI, порівняла їх між собою і зупинилась на першому. Схильність до малювання з дитинства зробила цей вибір природним.

Досвіду роботи з програмами в неї не було взагалі. Вона прийшла повністю з нуля, і курс якраз розрахований на такий старт.

Багато людей бояться приходити в дизайн без художньої освіти. Насправді базові навички роботи в програмах засвоюються швидше, ніж здається, а от смак і насмотреність напрацьовуються практикою в будь-якому віці. Значно більшу роль відіграє готовність регулярно робити певні дії і слухати зауваження.

Головний страх звучав так: чи не пізно

Сумнівів перед стартом у Марини було багато. Вона перелічує їх сама:

• чи не пізно в 31 рік починати нову професію з нуля;
• чи впорається вона взагалі з незнайомим напрямком;
• чи вистачить часу при двох школярах, вивченні мови і побуті.

Один із цих страхів частково справдився. Часу справді не вистачало, і навчатись доводилось у незручні години. Але два інших не виправдались зовсім.

Марина сформулювала для себе просту річ. Коли є бажання і зацікавленість, зробити можна все. А коли навчання стає пріоритетом, ти з радістю лягаєш спати пізніше і носиш ноутбук у сумці, бо тобі цього справді хочеться.

Логотип, мокапи і момент, коли все стало складніше

Приблизно з середини курсу домашні завдання стали помітно більш трудомісткими. Марина відзначає, що часу на них потрібно було значно більше, ніж на початку.

Але сталось те, що завжди стається з практикою. Вона почала працювати швидше та якісніше і навчилась вкладатись у дедлайни.

Найскладнішими темами для неї виявились дві:

1. Робота з мокапами. Мокап – це шаблон, який показує готовий дизайн у реалістичному оточенні, наприклад логотип на вивісці або упаковку на полиці. Марина довго розбиралась із ними і зіткнулась із тим, що знайти справді підходящий мокап буває непросто.
2. Створення логотипа. Ідей у неї було багато, а от реалізувати їх так, як задумувалось, виходило не завжди. Розрив між уявою і результатом – класична складність для новачків у дизайні.

Цікаво, що саме модуль про логотип дав студентці найбільше користі. Саме з цього моменту вона почала глибше розбиратись в інструментах програм.

І це закономірно. Логотип виглядає простим об’єктом, але робота над ним зачіпає майже все одразу – роботу з формою, векторну графіку, типографіку, кольорові рішення і розуміння того, як знак працюватиме в різних розмірах. Тому логотип часто стає точкою, після якої програма перестає бути незрозумілим набором кнопок.

Підтримка, яка приходила навіть уночі

Найбільше Марину вразила наша підтримка в чаті. Вона зверталась із питаннями у вихідні дні і майже вночі і майже завжди швидко отримувала відповідь.

Причому не завжди це було звичайне повідомлення. Іноді куратори записували відео з розбором її конкретного питання на прикладі.

«Це прям супер – підтримка і допомога була» — каже Марина

Куратори також давали посилання на додаткові матеріали – книжки, пізнавальні відео і навіть ігри, пов’язані з навчанням. Це працює на надивленість, без якої в дизайні далеко не заїдеш.

Що вона має зараз і що вважає головним

Курс Марина закінчила зовсім нещодавно – ще навіть місяця не минуло. Але результати в неї вже є. У неї готовий власний кейс на Behance – проєкт KiddieJoy. Зараз вона продовжує працювати над портфоліо і планує починати з невеликих проєктів, щоб додати роботи і напрацювати досвід.

Своїми головними досягненнями вона називає три речі:

• вона навчилась розпоряджатися своїм часом і планувати день;
• у неї з’явились упевненість і віра в себе;
• вона стала відповідальнішою в усьому, а не тільки в навчанні.

Перший пункт дівчина виділяє окремо як головну навичку, здобуту на курсі. І це логічний результат для людини, яка вчилась у дуже щільному графіку. Коли часу об’єктивно мало, ти або вчишся ним керувати, або не доходиш до фінішу.

Марина каже, що повноцінно зможе назвати себе графічним дизайнером тоді, коли отримає перше замовлення і гроші за роботу. Такий підхід заслуговує на повагу, бо він тверезий і не поспішає з висновками.

Баскетбол, трилери і фоновий шум

Поза навчанням Марина – людина з цікавими деталями. У підлітковому віці вона понад п’ять років займалась баскетболом, хоча її зріст становить 163 сантиметри. Це вже говорить про характер і про те, як вона ставиться до перешкод.

Вона обожнює трилери, детективи і фільми про виживання, бо отримує від них справжні емоції та адреналін.

А ще вона любить бути наодинці з собою, але не витримує повної тиші. Їй завжди потрібен фоновий звук – музика або фільм. Вона навіть засинає під перегляд чогось.

У цьому є щось дуже впізнаване для людей, які працюють вдома. Фоновий шум створює відчуття присутності і допомагає зосередитись, коли працюєш на самоті.

Що змінилось насправді

Коли Марину запитали про головну зміну після курсу, вона відповіла, що змінилась вона сама. Вона почала більше вірити в себе, навчилась пишатися собою, стала дисциплінованішою і організованішою.

Ці зміни ширші за професію. Дисципліна і віра у власні сили працюють в усіх сферах життя, і саме вони зазвичай визначають, чи дійде людина до результату в наступних своїх починаннях.

Марина ще на початку шляху. Вона шукає перші проєкти, поповнює портфоліо і переглядає вакансії в Genius Talents. Але найважче вона вже зробила – почала і не кинула на середині.

Її поради тим, хто вагається, звучать просто: ніколи не пізно здобувати нові знання і намагатись покращити своє життя. Навіть якщо шлях виявиться не твоїм, це все одно корисний досвід.

Якщо ти теж давно приглядаєшся до дизайну, але думаєш, що не маєш ні часу, ні потрібного бекграунду, курс «Графічний дизайнер» розрахований саме на такі умови – з повного нуля, у своєму темпі, з кураторами, які відповідають навіть пізно ввечері. Далі вирішуватиме твоя наполегливість 🎨