Антологія мемної культури: 25+ культових мемів України від нульових і до сьогодення

Здатність українців сміятися над собою, над абсурдом навколишнього світу, над реальністю, яка часом виглядає як сюр – просто дивовижні. За 34 роки Незалежності ми пройшли через революції, економічні кризи, окупацію й повномасштабну війну. Те, що зламало б інші нації, українців тільки загартувало. І в цьому загартуванні гумор відіграв не останню роль. Мем став не просто розвагою, а способом проживати біль, адаптуватися і не втрачати себе.

У цій статті ми зібрали 25+ культових мемів — від «золотих» приколів нульових до мемів великої війни. Від палія з Полтави до єнота з Херсона. Від тих, хто не з «такої сім’ї», до тих, хто тримає небо.

Мем як дзеркало нації

Сьогодні мем — це не просто смішна картинка чи фраза. Це спосіб швидко передати думку, емоцію чи ставлення до події, яку розуміє ціла спільнота. У сучасному світі, де інформація летить зі швидкістю світла, меми стали новою мовою масової комунікації — іронічною, гострою, блискавичною. Вони не вимагають пояснень, бо працюють через спільний культурний код. Саме тому українські меми — це не просто жарти, а відображення нашої історії, болю, сили та духу.

Меми з’являються тоді, коли нація проживає щось важливе. Це може бути політична криза, соціальний конфлікт або навіть військове вторгнення. Гумор стає бронею, здатністю зберігати ясний розум у найтемніші часи. Мем — це і спосіб самоідентифікації, і акт опору, і комунікація між «своїми». Він дозволяє українцям об’єднуватися навколо спільного досвіду, навіть коли мова йде про страх чи втрати, — бо в той момент, коли ми сміємося разом, ми стаємо сильнішими.

Якщо меми — це спосіб емоційної розрядки, то цифровий детокс — шлях до відновлення внутрішнього балансу. Радимо прочитати статтю «Цифровий детокс: 20+ способів повернути продуктивність і прокачати ментальне здоров’я», щоб знайти прості й ефективні поради, як дати собі відпочити без шкоди для темпу життя. А зараз — перенесемось у 2000-ні, щоб згадати над чим сміялися українці в той час.

Нульові меми: з чого все починалось

На початку 2000-х інтернет в Україні був ще розкішшю, доступною не всім. Соцмережі тільки формувалися, а YouTube взагалі ще не існував. Проте саме в цей період починає формуватися національний мемофонд — завдяки політичним ток-шоу, передвиборчим кампаніям та гучним скандалам у Верховній Раді. Камери фіксували емоції, ляпи, обмовки, а часом — цілком серйозні фрази, які перетворювалися на символ епохи. Усе це українці передавали одне одному на дисках, флешках або через перші форуми, зберігаючи крихти політичного фольклору для майбутнього.

«Ці руки нічого не крали»

Фраза сказана Віктором Ющенком під час його президентської кампанії 2004 року. Сказана з емоційною щирістю, вона мала стати доказом чесності, але викликала зворотний ефект — люди почали активно переінакшувати її в гумористичних контекстах. Мем швидко поширився на форумах та в блогах, ставши символом політичного самовиправдання і шаблоном для пародій. Його досі вживають як саркастичний коментар до гучних корупційних скандалів.

«У тебя скучное лицо, тебе никто денег не даст»

Цей мем народився з бекстейджу передвиборчої кампанії Михайла Добкіна, коли він балотувався на мера Харкова у 2006 році. У кадрі — нервовий Добкін, який плутає текст, і Геннадій Кернес, що поза камерою голосно коментує процес: «Міша, ми пишемо ролик!», «З таким виразом тебе ніхто не вибере!» та «Ти вийшов, як даун!». 

Відео випадково (а може, й навмисно) злили в інтернет, і воно моментально стало хітом. Користувачі цитували кожну репліку, створювали ремікси, фотожаби й навіть пародійні дубляжі. Мем влучно передав хаос і некомпетентність у політичному бекграунді, а сам ролик досі залишається еталоном незапланованого політичного трешу.

«Вони заважають — Вона працює» 

А так відзначилися креативники передвиборчої піар-кампанії Юлії Тимошенко. На плакаті вона була зосереджена та ділова, а навколо — антагоністи, які «заважають». Кампанія намагалася показати, що вона одна проти всіх, але люди сприйняли це надто буквально. В інтернеті з’явились сотні пародій, де “Вона” — це хто завгодно: праска, котик, кавоварка, а “Вони” — політики, меми, буденні труднощі. Цей слоган став уособленням української впертості в стилі «незважаючи ні на що».

«Разом нас багато — нас не подолати»

Цей слоган-мем народився з пісні гурту Гринджоли під час Помаранчевої революції і швидко став гаслом протестного руху. Він звучав у піснях, скандувався на площах і розлітався наліпками по всій країні. Згодом фраза почала жити своїм життям — з неї жартували, її переінакшували, але вона досі лишається потужним символом єдності. 

До речі світ почув цю пісню не лише з новин про Україну, але й зі сцени євробачення у 2005 році.

Ток-шоу СТБ — творці мемів

Там, де є драма, емоції і трохи абсурду — там і меми. У 2010-х телеканал СТБ став справжнім генератором вірусного контенту. Хтось дивився «Битву екстрасенсів» у пошуках містики, хтось — «Кохану, ми вбиваємо дітей» із надією на зворушливі перетворення, а дехто — просто щоб пореготати з чергової фрази, яка наступного дня стане хітом у соцмережах. Шоу з емоційними героями і несподіваними поворотами постачали глядачам не лише розваги, а й цитати на всі випадки життя. І хоча СТБ не завжди мав на меті створити мем, інтернет усе виправив.

Може я тоже хочу шоколадку

Ця цитата прозвучала у шоу «Кохана, ми вбиваємо дітей» від Ісаака Величка, мама якого сама їла шоколад і не ділилася. Фраза стала символом несправедливості в найдрібніших ситуаціях. Люди почали її використовувати у підписах до фото, у твітах, навіть на наліпках. Вона стала маленьким криком душі кожного з нас.

Я хапанула

Це вже з «Битви екстрасенсів». Учасниця в емоційному стані розповідає, як «хапанула енергію», але виглядало це так, ніби вона щойно зіткнулась із чимось невидимим — або з невидимою драмою. Глядачі підхопили цю фразу, і вона стала синонімом ситуацій, коли емоцій надто багато, а сенсу нуль. «Хапанула» — це і коли завис TikTok, і коли ти подивилася три серії серіалу замість п’яти хвилин сну. Відео з цією фразою регулярно з’являються в TikTok та Instagram Reels у нових інтерпретаціях.

Штани за 40 гривень

Мем створений з епізоду телепрограми Кохана ми вбиваємо дітей 2014 року. Штани за 40 гривень — це справжній скарб, який може знайти вправний українець чи українка в секонд-хенді або на базарі серед бабусь і барахольників, що розкладають свої скарби на старих ковдрах просто на землі. Це не обов’язково мають бути штани — а й сумочка, платтячко, чеський магнітофон часів Брежнєва чи міцні армійські чоботи радянського зразка. Головне не форма, а суть: «штани за 40 гривень» — це символ дешевої, але надійної речі, що служитиме роками, не зношуючись і не ламаючись.

А еслі б я не сохранився?

Це вже легендарне питання дитини з шоу «Кохана, ми вбиваємо дітей», коли мама після сварки вимикає комп’ютер. «А еслі б я не сохранився?» — це біль геймера, драма у двох діях. Фраза миттєво стала мемом серед молоді, бо кожен бодай раз щось не зберіг. Її використовують і як саркастичний коментар до життєвих рішень, і як жарт про крихкість цього світу. Вона легко вбудувалася у цифрову культуру і досі живе в реакційних коментарях.

“Золоті” меми України

Це класика. Їх цитують у соцмережах, вставляють принтом на одяг і згадують у коментарях до світових подій. Вони не прив’язані до одного шоу чи регіону — це справжній фольклор нової епохи. У них — харизма українців, трохи шаленства і море правди. Ми назвали їх “золотими”, бо вони — безсмертні, як ті шкарпетки з базару за 10 гривень.

Полтавський палій

Героєм мему став полтавець Віталій Чепурко. Як пізніше стало відомо, за одну ніч він підпалив аж вісім дверей. Після затримання в нього запитали, навіщо він це робить. Відповідь Чепурка було знято на камеру і саме цей відеоролик отримав велике поширення в мережі. На ньому затриманий поділився:

“Ну, мені нравиться, як воно горить, як люди суєтятся, пожарки приїжджають. Ну, люді в шокє, глаза аж вилазять у них. Ну, а мені це по приколу: дивиться, як вони бігають, суєтятся, питаются руками потушить, а воно ж іще дужче горить. А я стою внизу і сміюся.”

Під час повномасштабної війни, полтавський палій вийшов на 2 коло популярності. Кожен вражений об’єкт на Росії починається з мемів з ним.

Я не з такої сім’ї, а з богатої

Кілька років тому мережу розірвало відео про 15-річну ромку Яну, що приїхала на заробітки до Львова із Закарпаття. Казала, що хоче «назбирати грошей на одяг, щоб гарно вбратися на Великдень». Вдома дівчина жила в таборі разом з батьками та на той момент ще ходила до школи. Нещодавно Яна спробувала повторити свій успіх і сама зняла ролик, де замовляє машину на своє весілля. Але тут її коронна фраза вже не спрацювала. Контекст виявився не той.

Хто не скаче, той москаль

Цей слоган з Майдану перетворився на потужний елемент протестної культури. І хоч він має серйозне походження, його ритміка й енергія зробили фразу мегавірусною. Відео з танцями, футбольні фанати, флешмоби — скрізь звучало це гасло. Воно стало індикатором приналежності до «своїх» і способом пожартувати в складні моменти. І навіть зараз, у важкі часи, це гасло — радше мем-підтримка, ніж просто заклик.

Несподівані меми з інтерв’ю

Взяти інтерв’ю так, щоб його розібрали на цитати, — це справжнє мистецтво. Але іноді журналісти навіть не підозрюють, що натрапили на золоту жилу, доки соцмережі не вибухають сміхом. Ці герої — не селебріті, не зірки телеефірів, а звичайні люди, діти чи перехожі, які сказали щось настільки життєве, абсурдне або чесне, що воно миттєво стало мемом. Таких моментів не зрежисуєш: у них — правда часу, національного настрою і колективного “ого!”.

Зібрали три яскраві приклади, які назавжди увійшли в українську мемологію.

Потім інститут, потім робота, а потім ми помремо

Маленька Адель з’явилась в інтерв’ю до 1 вересня. Та Інтернет одразу охрестив її «юною стоїкинею» і героїнею покоління. Журналістка просто спитала, чому їй хочеться йти до школи. І отримала відповідь, яка здивувала всіх:

“Бо ми спочатку будемо гратись, потім вчитись, потім ще вчитись, потім інша школа, потім інститут, потім робота… а потім ми помремо!” — весело резюмувала дівчинка.

Перед каждою ігрою…

Колишній футболіст Олександр Кополовець не планував стати мемом. Просто був собою: щирим, прямим і трішки грубуватим. У фрагменті післяматчевого інтерв’ю він із розгубленим, але дуже емоційним виразом обличчя намагався сформулювати думку, що команда робить все можливе, щоб виграти. Навіть до церкви ходить, але це не допомагає.

Це мерзость!

Весна 2015 року, курс валют скаче, телевізійники шукають коментарі перехожих. І тут з’являється Іван Мартинов — харизматичний рівнянин, який одним словом зламав ефір: “Це мерзость!”. Фраза стосувалась зростання курсу долара, але швидко стала універсальною реакцією на будь-яке лайно. Його експресивна мова, гнівна щирість і глибока народна мудрість настільки припали до душі глядачам, що згодом Івана навіть запросили в телевізійну програму. Так він став не просто мемом, а справжнім мемним персонажем з бекграундом.

Якщо цікаво зазирнути за лаштунки телевізійного виробництва, радимо прочитати інтерв’ю “Зйомки одного питання шоу, як комедія клуб UA коштує від $10-15 тис.” – дядько Jora в “Велика гра“. У ньому він ділиться, скільки насправді коштують зйомки одного питання для Comedy Club UA. Відверта розмова про бюджети та внутрішню кухню індустрії.

Політичні генератори мемів

Їх кожне інтерв’ю чи заява — це справжній клондайк для мемологів. Деякі цитати настільки влучні (або навпаки), що живуть довше, ніж політична кар’єра їхніх авторів. Сьогодні ми не братимемо все, лише найсмачніше. Як ви вже здогадалися, далі — цитати Кличка та Януковича.

Віталій Кличко — майстер парадоксальної логіки

Мер Києва за останні роки подарував нам стільки фраз, що їх можна окремо видавати збіркою. Його мова — це мікс логіки, емоцій і добрих намірів, де не завжди співпадає початок і кінець думки. Але саме це і робить його цитати настільки живими.

1. «Щоб вода перетворилася на гарячу — її треба підігріти». Очевидна істина, яку Кличко вимовив із серйозним обличчям. Цитата стала улюбленою для іронії в будь-якій ситуації, де комусь “відкрили Америку”.

2. «Олександре, скажіть, будь ласка, як вас звати?». Цей момент став класикою прямого ефіру. Репліка, яка вийшла за межі сенсу, миттєво розлетілася мережею як приклад мовної розгубленості.

3. «Хто не чув — той побачить». Мабуть, найпоетичніша з усіх. Її іронічно використовують щоразу, коли щось несподіване стає очевидним. Ідеальна фраза для мемів з глибинним підтекстом.

Віктор Янукович — король абсурду

Колишній президент України неодноразово ставав героєм інтернету. Щоправда, жодного разу – з власної волі. Його промови, багаті на обмовки, мовні конструкції та несподівані повороти думки, подарували нам не одну крилату фразу.

1. «Не говорити про погане. Краще – зробити». У середині вересня 2010 року Янукович із Медведєвим приїхали в Глухів. Розповідаючи про їхні переговори, Віктор Федорович заявив, що вони з російським колегою домовилися “про погане не говорити. Краще – зробити”.

2. «Що поганого, що я підтримую цих страусів?». Одна з найабсурдніших фраз в українській політиці. Відповідаючи на запитання журналістів про тварин на своїй резиденції, Янукович раптово зробив страусів політичним питанням.

3. «Астанавітесь!». Навіть після втечі в Росію, Янукович продовжує повчати Київ та європейські країни. В одному з таких “напутніх слів”, записаних у Ростові, Янукович і народив фразу, яка в Україні дуже швидко стала мемом. Власне, повне безсилля і навіть відчай отого “Астанавітєсь!” стало останнім доказом, що доба Януковича безповоротно минула.

Боремося і жартуємо: меми за часів війни

Повномасштабне вторгнення Росії принесло Україні біль, втрати і нову реальність. Нам  доводиться щодня боротися за життя, свободу і гідність. Але навіть у найтемніші часи українці не втратили здатності жартувати. Мем став не лише формою психологічного захисту, а й справжньою інформаційною зброєю — саркастичною, безжальною і дуже точною. Ці фрази і образи стали знаками епохи, об’єднали мільйони людей і показали всьому світу незламний дух нації.

Доброго вечора, ми з України

Сингл дуету PROBASS ∆ HARDI, випущений у жовтні 2021 року, після 24 лютого 2022-го став справжнім бойовим гаслом українців. Фраза вперше прозвучала з вуст вокаліста гурту DakhaBrakha Марка Галаневича, а згодом стала фірмовим зверненням Віталія Кіма. Трек звучав звідусіль, його фрагмент використали в сотнях тисяч TikTok-відео, а саме гасло з’явилось на марках, футболках і в повсякденному спілкуванні.

Русскій воєнний корабль, іді на*уй

Фраза-постріл, що прозвучала з вуст прикордонника Романа Грибова під час оборони острова Зміїний. Вона миттєво стала мемом і символом спротиву, а крейсер “Москва”, до якого вона була адресована, згодом був потоплений. Вислів набув культового статусу — його друкували на білбордах, одязі, поштових марках і навіть використовували в дипломатичних зверненнях.

“Цей день настав” — Притула і збори

Слова, з яких волонтер Сергій Притула оголошує новий збір на дрони, бронетехніку чи ракети. З часом ця фраза стала мемом, що викликає одночасно і усмішку, і готовність донатити. Її обігрують у гумористичних шаблонах, гіфках і навіть у графіці для Telegram-каналів. І всі українці з нетерпінням чекають, коли Притула скаже: “Цей день настав – збираємо на ядерку”.

Два-три тижні, максимум місяць

У перші місяці вторгнення Олексій Арестович заспокоював українців прогнозами швидкої перемоги. Фраза про “два-три тижні” стала мемом, який використовують як іронічну відповідь на будь-які затяжні події або обіцянки. І досі цитується в соцмережах як символ завищених очікувань і чорного гумору.

Візитка Яроша

Цей мем народився ще у 2014 році. Саме тоді вперше російські пропагандисти намагались довести «участь» Дмитра Яроша у кожному гіпотетичному злочині. Найабсурдніше звинувачення — це виявлена на місці злочину візитка Яроша, яку нібито залишили в машині після стрілянини.

Візитка стала настільки смішним і водночас показовим “доказом”, що перетворилася на мем із довгим життям. Її дістають кожного разу, коли в російських ЗМІ Україну намагаються безпідставно звинуватити у терактах, пожежах, вибухах чи навіть погодних катаклізмах. Фраза «там знайшли візитку Яроша» стала універсальним саркастичним коментарем до всіх конспірологічних теорій з Москви.

Єнот з Херсона

Після втечі російських військ з Херсона в листопаді 2022 року українці жартома підраховували, що саме “визволителі” встигли вкрасти з міста. Одним із найбільш обговорюваних “трофеїв” став… єнот із херсонського зоопарку. Цей дрібний, але абсурдний випадок миттєво облетів усі соцмережі. Мем про єнота став не лише способом висміяти окупантів, а й відреагувати на біль через гумор — головну зброю українців у боротьбі з безглуздям війни.

Тримаємось

Після масованих бомбардувань Бородянки на Київщині навесні 2022 року весь світ побачив фото зруйнованої багатоповерхівки. Уламки бетону, понівечені балкони, повністю знищена кухня… Але на верхньому ярусі вціліли шафка на стіні та керамічний півник на ній — той самий, знайомий багатьом із радянських часів.

Це фото стало вірусним. Воно миттєво облетіло соцмережі як символ стійкості та духу, що не ламається навіть під уламками війни. А півник став як оберіг – його дарують один одному для захисту, а волонтери навіть передають їх на фронт як талісмани. Так звичайна кухонна дрібничка перетворилася на національний мем і символ незламності у найбуквальнішому сенсі слова.

У підсумку

Меми — це не лише про сміх. Це про здатність побачити сенс там, де його ніби немає, і знайти опору в абсурді. Український гумор — химерний, влучний, часом дикий, але завжди чесний. Він з нами в мирні дні, на барикадах і в окопах.

Кожен мем, який ми згадали, — це маленький фрагмент великої історії. Вони не просто смішили, а зшивали країну в моменти розгубленості, тривоги й болю. Саме завдяки ним ми можемо сказати: ми не просто вистояли — ми ще й пожартували.

І поки триває боротьба — триває й сміх. Бо сміятися, навіть коли важко, — це теж спротив. І кожен мем, що народився з нашої реальності, це ще одна форма нашої сили. Української, незламної і дуже-дуже дотепної.