50 українських слів, які хочеться вимовляти постійно

Українська мова налічує близько 256 тисяч слів — такі дані подає Національна академія наук України. Та попри це, в повсякденному житті ми використовуємо не більше кількох тисяч. Усе інше залишається десь на периферії пам’яті, в старих книжках, піснях, діалектах та дитинстві 🇺🇦

У цій статті ми зібрали 50 мелодійних та рідкісних українських слів, які вам захочеться вимовляти постійно. Частина цих слів — діалектизми, частина — розмовна лексика, частина — вже не вживається активно, але все ще зрозуміла на слух.

Слова, які пахнуть полем, кухнею та вечором у селі

Це звичайні побутові слова, які знайомі багатьом з нас з дитинства. Вони звучать просто, проте затишно, і часто за ними стоять запахи їжі, тепла ковдра, голоси рідних на кухні. Слова прості та «домашні», але коли ви їх чуєте, то відчуваєте, наче хтось тихенько відкрив вам двері в дитинство.

Кремзлики

📖 Значення: деруни, картопляні пляцки, обсмажені з обох боків.

«Кремзлики» — поширене західноукраїнське слово

Кремзлики хрустять і на сковорідці, і у вимові. Це слово викликає апетит вже з першого складу, чи не так? Здається, що воно живе там, де труть картоплю, з дров’яної печі йде дим, а вечеря шкварчить на домашньому салі.

Як приготувати кремзлики? 🧾 

Натріть 5-6 середніх картоплин на дрібній тертці, додайте яйце, сіль, перець і дрібно нарізану цибулю. Добре перемішайте. За бажанням можна додати ложку борошна або трохи сметани. Викладайте ложкою на розігріту пательню з олією або салом. Обсмажуйте з обох боків до золотистої скоринки. Подавайте зі сметаною або засмажкою.

Цитринка

📖 Значення: лимон.

Діалектизм, поширений на Галичині та Закарпатті

Навіть якщо ви не знали, що означає це слово, ви могли інтуїтивно відчути свіжість та кислинку при його вимові. Цитринка — слово смачне та легке. А ще — веселе.

Крумпля

📖 Значення: картопля.

Діалектне слово угорського походження — krumpli

Це слово м’яке, об’ємне й глибоко вкорінене в побуті західної України. Ви не побачите його в офіційних меню, але його знають в кожному селі, адже крумпля в багатьох родинах — це основа щоденного столу.

Студенець

📖 Значення: холодець, желеподібна страва з м’яса.

Студенець — застиглий відвар із м’яса, риби тощо

Погодьтесь, слово навіть звучить холодно. Воно ніби пахне часником та лавровим листом. І водночас з цим — затишком. Бо там, де готується студенець, скоро точно буде застілля.

Як приготувати студенець? 🧾 

Візьміть свинячі ніжки або гомілки, залийте холодною водою, додайте лавровий лист, перець горошком, цибулю й моркву. Варіть на слабкому вогні 5-6 годин, поки мʼясо не відходитиме від кістки. Тоді вийміть мʼясо, розберіть його на шматки, викладіть у глибокий посуд і залийте процідженим бульйоном. Додайте часник за смаком. Залиште в холоді до повного застигання.

Бабка

📖 Значення: запіканка з тіста, картоплі, маку, або ж бабусина страва на селі.

Бабка — страва з круп, борошна або картоплі, запечена в печі

Слово, що несе у собі тепло. Особливо, якщо це картопляна бабка, яку витягають з печі й ріжуть на великі шматки. Це слово коротке і затишне — як і сама страва.

Як приготувати бабку? 🧾

Натріть на тертці 1,5 кг сирої картоплі, додайте 2 яйця, сіль, перець, одну дрібно нарізану цибулю і кілька ложок сметани або топленого масла. За бажанням можна додати шкварки, ковбасу або гриби. Добре перемішайте і викладіть у змащену форму. Запікайте в духовці 60-80 хвилин при 180°C до рум’яної скоринки. Подавайте гарячою або холодною — та зі сметаною.

💡 Цікавий факт: українська мова має один із найбагатших звукових інвентарів серед усіх слов’янських. В нашій абетці налічується 33 літери, якими передається приблизно 38 окремих фонем (звукотипів) — це рекордна кількість серед слов’янських мов. Різноманітність звуків надає українській мові виразного, багатого звучання та відтінків вимови.

Готовизна

📖 Значення: харчові запаси, їжа «запасом» або приготовлені страви.

«Готовизна» — це усе, що вже приготовано, готове до вживання

Це слово асоціюється з запасливістю, продуманістю та кухонними поличками, що таять у собі безліч ароматів. У кожної господині вдома — своя готовизна: від консервації до холодного борщу.

Обрус

📖 Значення: скатертина.

Обрус — полотнище, яким застеляють стіл

Слово м’яке, розстелене та спокійне. У багатьох українських родинах обрус — це символ початку свята та знак, що буде смачна вечеря. Його стелять не стільки для декору, скільки для об’єднання родини.

Коцик

📖 Значення: невелике вовняне покривало або килим.

Коц — вовняна тканина, покривало; коцик — зменшено-пестлива форма

Ну дуже миле і ніжне слово — здається, що в його вимові вже є тепло. Загорнусь у коцик — і вже стало не так холодно, і з’явилось відчуття, що ти вдома.

Слова з характером

Бувають слова, які не просто щось називають, а вже несуть в собі емоцію. Почувши їх, одразу бачиш персонажа. І часто зустрічаєш ці асоціації з посмішкою. Це слова, які описують людей не книжково, а по-справжньому: через побут, поведінку, звички. У них живе фольклор, а  іноді — ще й легка поблажливість або влучна іронія.

Суціга

📖 Значення: хитра, спритна, пронизлива людина. Може означати пройдисвіта, хитруна або шахрая.

Суці́га — лукава, метка людина, що зуміє вийти сухою з води

Слово майже театральне. У ньому відчувається і засмішка, і підозра, і симпатія. Таких героїв люблять в українських казках: пройди, що вміють перехитрувати навіть чорта. Але важливо зауважити: суціга — це хитрість без злоби.

💡 Цікавий факт: науковці відзначають, що українські слова в середньому на 42-46% складаються з голосних звуків, що значно більше, ніж у багатьох інших мовах. Така велика частка голосних (а також чергування звуків для уникнення важких сполучень) забезпечує плавне, мелодійне звучання української мови. Саме тому її і називають «солов’їною».

Шкодляк

📖 Значення: скупий, жадібний чоловік. 

Також: скнара, жмикрут, загреба.

Слово звучить по-дитячому, але в цьому і полягає вся суть. Не злий, не бідний — а саме той, хто шкодує всім і завжди. І найчастіше мова не про гроші, а про емоції, тепло, увагу.

Почвара

📖 Значення: потвора, монстр, страховисько, щось огидне зовнішньо або внутрішньо.

Почва́ра — істота, що викликає відразу, страх

Це слово дуже образне. Його вживають не лише про зовнішність, а (частіше) про поведінку. Почварою може бути і чудовисько з легенди, і начальник-деспот.

Незугарний

📖 Значення: незграбний, невмілий, бездарний.

Незуга́рний — недолугий, невправний у чомусь

Це слово — про безпорадність. Але не зневажливо, а якось поблажливо.

«Незугарний хлопець» — це не обов’язково образа. Так можна сказати з жалем чи навіть з розумінням. Бо, будемо чесні, всі ми іноді трохи незугарні.

Бузувір

📖 Значення: зла, жорстока, фанатична або релігійно нетерпима людина.

Бузуві́р — людина, що виявляє крайню жорстокість; безбожник, фанатик

Слово рідковживане, але дуже сильне. В ньому міститься моральна оцінка і навіть певне тавро. І, що цікаво, в українській традиції воно ближче не до атеїзму, а до жорстокості, позбавленої співчуття.

Перебендя

📖 Значення: людина, яка веде веселі, іноді безладні розповіді; балагур. Також може означати примхливого або химерного чоловіка.

Перебе́ндя — балакун, веселун, іноді — мандрівник, співак

Це слово звучить весело. Ним називали кобзарів, мандрівних співців та диваків, які блукають селами. У Шевченка є поема «Перебендя» — про сліпого кобзаря, що не боїться ні людей, ні влади.ʼ

Легейда

📖 Значення: дурник, телепень, незграба.

Діалектне слово, фіксується у Словнику Грінченка

Гармонійне, майже лагідне слово. Воно не про злість, а про м’яку недотепність. «Та ти ж легейда!» — ось так з усмішкою може сказати бабуся, дивлячись, як ти третій раз упустив виделку.

💡 Цікавий факт: українська мова надзвичайно лексично багата і здатна тонко передавати відтінки значень. Наприклад, дієслово «говорити» має близько 100 синонімів — це рекорд для одного слова. Навіть на позначення заметілі існує з десяток варіантів: слово «завірюха» має близько 40 синонімів

Джибуляти

📖 Значення: тікати, бігти щодуху.

Діалектизм, фіксується в прикарпатських і закарпатських говірках

Це слово вже само собою кудись мчить. Воно кумедне, динамічне, й чудово передає ситуацію, коли хтось із переляку чи без причини джибуляє від усіх і в нікуди.

До речі, якщо вам сподобалось дізнаватися нові слова, вам може буде цікаво й працювати з їх змістами. Загляньте в наш розділ «Найближчі заходи»: там ми регулярно публікуємо події з маркетингу, комунікацій, ІТ і цифрової культури. Це хороший спосіб розвивати не лише словниковий запас, а й професійне мислення.

Слова, що малюють пейзаж

Уявіть мову, яка не описує пейзаж, а буквально створює його. Достатньо одного виразу — і ви вже ніби стоїте на узвишші, вдивляєтесь у видноколо та слухаєте, як легіт жене по стежці спузу. Правду кажуть, українська вміє передати і простір, і напрям, і світлову гаму навіть без зайвих прикметників.

Бескед

📖 Значення: крута скеля або гірське урвище; також — карпатські перевали.

Діалектне слово, зафіксоване у словниках говірок Прикарпаття

Це слово має силу. У ньому ховається твердий рельєф, стрімкість та сувора краса Карпат. Бескед ніби змушує стояти мовчки перед величчю гір — це відчуття знайоме кожному з нас.

Путівець

📖 Значення: вузька польова або лісова дорога.

Путівець — стежка між полями, у полі

Маленька, але вперта доріжка. Ще не шлях, але вже напрям. Такою стежкою зазвичай не їдуть, а йдуть — і саме в цьому її сила.

Бережина

📖 Значення: берег, узбережжя, смуга землі вздовж води.

Бере́жина — берег річки, озера, моря

Бережина — слово жіночне та м’яке. Воно несе у собі тишу і вологу, асоціюючись з місцем, де росте очерет, пахне м’ятою і ніхто не кричить.

Присмерк

📖 Значення: вечірня напівтемрява після заходу сонця.

Присмерк — слабке світло перед настанням ночі

Слово, що звучить, як загадкова тінь. Ним не описують ніч — лише плавний перехід до неї у ту мить, коли фарби заходу сонця вмить зникають, поступаючись темряві. Слово несе у собі затихання, приглушення та ніжну передсонну м’якість.

Околяса

📖 Значення: обхідний шлях, колом, не прямо.

Діалектизм; у фольклорі — часто вживається як спосіб уникнення перешкоди

Околясом — це не тоді, коли ти заблукав, а коли навмисно йдеш обхідним (можливо, більш безпечним) шляхом. У цьому слові криється мудрість і стратегія, адже далеко не завжди треба йти лише напролом.

Манівцями

📖 Значення: кружним, не прямим шляхом; також: блукати без цілі.

Ма́нівці — околишні шляхи; іти манівцями — не прямою дорогою

Це слово схоже на попереднє, але має трохи інший сенс. Манівці — це довгий шлях без результату, але водночас — у ньому є простір для пошуку.

Спуза

📖 Значення: попіл, зола, пилюка після багаття.

Словники буковинських говірок, фольклорні тексти

Спуза — це те, що залишилось після того, як вогонь згас. Вона не кидається в очі, але говорить про те, що щось уже відбулося. Так називають те, що лишається після тепла, диму й руху.

Слова-дії, які хочеться відчувати

Деякі дієслова в українській мові описують не просто дію, а ще й емоційний стан, намір або звичку. Вони короткі, але влучні — і часто передають більше, ніж довгий опис. У таких словах відчувається і побут, і настрій, і спосіб мислення. Саме тому їх не завжди хочеться перекладати — краще просто використовувати.

Длятися

📖 Значення: баритися, зволікати, затримуватись.

Для́тися — не поспішати, не з’являтися вчасно

Це слово ідеально передає тягуче відчуття паузи. Вимовляється воно неквапливо, як і сама дія, і звучить так, ніби час розтікається між пальцями. Так і хочеться сказати: «Та чого ж він дляється вже третій день?!»

💡 Цікавий факт: одна з прикметних рис української — виняткове багатство зменшувально-пестливих форм слів. Ласкаві суфікси можна утворити не лише від імен, а й від найрізноманітніших іменників — навіть тих, що мають негативне значення. Показовий приклад — слово «вороги»: у народній та поетичній мові вживається його пестлива форма «воріженьки», яку можна зустріти і в піснях, і навіть у тексті Національного гімну.

Жужмом

📖 Значення: у зім’ятому, скомканому вигляді.

Жу́жмом — безладно зім’ятий, у безформному вигляді

Уявіть зім’яту сорочку, яку хапають з купи білизни. Або плани, що раптом звалилися в купу. Це і є жужмом — це вдале слово окрім стану речей чудово передає і емоційний стан в деякі дні.

Желіпати

📖 Значення: кричати, репетувати, голосно сваритись або голосно плакати.

Діалектизм, фіксується в говірках Буковини, Галичини

Це не просто крик. Це слово означає голосити від душі — на все подвір’я. Желіпають часто з гіпертрофованою емоцією, і це трохи смішно, а трохи — театрально.

Гзитися

📖 Значення: дражнити, насміхатися, трохи зухвало й грайливо.

Діалект, побутує в південних і центральних регіонах

Слово «гзитися» звучить так, ніби з нього хтось показує язика. Ця асоціація чудово передає його сенс: це мова шкоди, але доброї. Такої, що без злоби — як дитячі дражнилки на подвір’ї.

Апоштувати

📖 Значення: прийняти, погодитися, впустити (людину, дію чи зміни).

Слово присутнє в лемківських та бойківських говірках

Це слово складне, красиве і майже сакральне. Його використовували у значенні дати згоду, визнати чи прийняти щось у своє життя. Воно виражає глибоку внутрішню згоду.

Закопилити губу

📖 Значення: надутись, образитись, вередувати, зазнатися.

Усталенний фразеологізм, поширений по всій Україні

Цей вислів використовують, коли хтось демонструє образу або невдоволення. Його часто вживають у побуті, особливо до дітей чи близьких. У ньому чітко передається не лише дія, а й ставлення до неї — м’яке зауваження.

Прикласти серце до чогось

📖 Значення: вкласти душу, поставитись з теплом і турботою.

Фразеологізм, фіксується в писемній мові з XVIII ст.

Це словосполучення не варто спрощувати до банального «старатися». Прикласти серце — це значить зробити щось не з обов’язку, а з чистої любові.

💡 Цікавий факт: письмові пам’ятки фіксують українську лексику вже понад півтори тисячі років тому. Зокрема, візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи 448 року на території сучасної України при дворі гунського царя Аттіли, записав два зрозумілі нам слова: «страва» і «мед». Це чи не найдавніші задокументовані українські слова. 

Слова, що дзвенять у вухах

Ці слова немов створені для того, щоб звучати. Їхня краса ховається у ритмі, тембрі, повторі приголосних, наголосі. Деякі з них — короткі, інші — розкотисті. Але всі мають дещо спільне: навіть не знаючи значення, ви одразу відчуєте, що це слово особливе.

Ринва

📖 Значення: стічна труба або жолоб, що відводить воду з даху.

Ри́нва — жолоб або труба для стоку води з даху

Це слово коротке, але дуже образне. Ви майже чуєте, як по ньому стікає дощова вода. Слово саме по собі звучить, наче звук самого дощу — дзвінке «р», плавне «и», м’яке завершення.

Ґевал

📖 Значення: невихована, галаслива, груба людина.

Ґевал — неотесаний, дикий чоловік

Це слово об’ємне, важке, але таке, що викликає усмішку. Може здатися образливим, та частіше його вживають жартома: «Та ти ж повний ґевал!».

Громовина

📖 Значення: блискавка або спалах блискавки.

Громови́на — блискавка, також грім, архаїзм, поетизм

Здається, це слово вигадала сама природа. Воно рідко вживається в сучасній мові, зате часто трапляється у піснях та давніх текстах. Громовина зібрала в собі одразу кілька явищ — грім, спалах, силу природи.

Легіт

📖 Значення: легенький приємний вітерець.

Ле́гіт — легкий вітерець, часто з приємним відчуттям прохолоди

Слово, що саме дихає, правда ж? «Легіт» тягнеться так само плавно, як вечірнє повітря над полем. В українській поезії воно зустрічається дуже часто: причому часто не просто описує погоду, а й створює настрій та передає сцену.

💡 Цікавий факт: статистично літера «п» — найуживаніша в українській абетці. Саме на «п» починається найбільше слів української мови. Натомість найменш уживана літера — «ф», і більшість слів на «ф» є запозиченими.

Баляндраси

📖 Значення: порожні, легкі, веселі розмови, теревені.

Джерело: діалектні словники, «Слово дня» НАНУ

Це слово вживається переважно в західних регіонах, у неформальних розмовах. Коли немає серйозних тем і коли просто «триндиш» — то це саме воно.

Слова-емоції, які важко перекласти

Іноді емоція настільки складна, що одне слово стає ближчим до правди, ніж цілий абзац. В українській мові є лексеми, які охоплюють і ситуацію, і настрій, і ставлення, залишаючи простір для нюансів. Їх не завжди можливо перекласти буквально, проте ними можна передати справжню ситуацію.

Невтямки

📖 Значення: незрозуміло; коли людина не усвідомлює, не доходить суть.

Невтямки — не до розуму, не доходить, не усвідомлюється

Слово звучить м’яко, але з ноткою подиву: «Йому ж досі невтямки, що сталося». Це не про дурість, а скоріше про несвідомість, розрив між очевидним і внутрішнім розумінням.

Огуда

📖 Значення: погана слава, несхвальне ставлення, суспільний осуд.

Огуда — осуд, хула, знеслава

Це слово не агресивне, а гірке. Огуда — це тінь, що лягла на репутацію. Коли скандал ще не розгорівся, але пошепки вже всі обговорюють. Двома словами, це щось, що псує ім’я і не змивається простими вибаченнями.

Світ перевертом іде

📖 Значення: світ втрачає лад, усе йде шкереберть.

Фразеологізм із народної мови, трапляється у класичній літературі

Це більше, ніж просто «хаос». Світ перевертом іде — це внутрішнє відчуття, що те, що було звичне, більше не працює. Усе змінилось, і тепер живи як хочеш.

Над усяке сподівання

📖 Значення: краще (або гірше), ніж очікувалось. З глибоким емоційним здивуванням.

Над усяке сподівання — більше, ніж можна було уявити

Це словосполучення вміє передавати величезний розрив між очікуванням і реальністю — як у доброму сенсі («Це над усяке сподівання добре!»), так і в гіркому.

💡 Цікавий факт: чимало питомо українських слів стали надбанням міжнародної лексики. Інші народи запозичили від України слова, пов’язані з культурою та побутом. Наприклад, у багатьох мовах світу є слова «борщ», «козак», «гопак», «степ», «бандура», що прийшли саме з української.

Пішло перевертом

📖 Значення: все пішло не так, як планувалось.

Фразеологізм; близький за змістом до «шкереберть», «нанівець»

Цей вислів вживають, коли справа розвивається не за планом і закінчується невдало. Він передає ситуацію, у якій усе пішло не в той бік, і вже складно щось виправити. Часто вживається з ноткою розчарування.

По грі!

📖 Значення: час минув, усе закінчилось (буквально — у грі, переносно — в будь-якій справі).

Спортивний термін, що набув розмовного значення

У цьому слові є легкий присмак фатальності, але також і прийняття. «По грі» — це спокійне завершення, коли хтось виграв, хтось програв, але й годі.

Наспіхом

📖 Значення: поспіхом, неякісно, зневажливо до процесу.

Наспіхом — на швидку руку, абияк

Це слово має відтінок недбалості через обставини. Не тому що байдуже, а, скоріше, тому що не встиг. І від цього стає трохи соромно та прикро.

Слова, що зберігають народну мудрість

Це слова, які можна почути в розповідях старших людей, у фольклорі, в побутовій мові різних регіонів. Частину з них зараз майже не вживають, але вони досі зрозумілі. У цих висловлюваннях міститься досвід, спостереження, побут і звички, що формувалися поколіннями. І хоча вони не завжди потрібні в щоденному спілкуванні, вони важливі для розуміння того, як мислили й говорили раніше.

Трунок

📖 Значення: отрута, або алкогольний напій (часто міцний).

Труно́к — рідина з отруйними властивостями»; у фольклорі — також «хмільний напій»

Це слово часто зустрічається в казках: «дав трунку», «напоїв трунком». Але не менш часто — у розмовах про самогонку.

Обценьки

📖 Значення: інструмент для витягування цвяхів; щипці.

Обце́ньки — спеціальні кліщі для видалення цвяхів

Слово звучить трохи грубувато, як і сам інструмент. Але в ньому ховається  ремесло, запах дерева та шум майстерні. Як кажуть в селах, це слово пахне чоловічою роботою.

Нагнітка

📖 Значення: мозоль, нарив, ущільнення на шкірі.

Діалектне слово, зафіксоване в лексиконах Львівщини, Тернопільщини

Нагнітка — слово тихе, трохи болюче, дуже побутове. Воно асоціюється з пам’яттю про роботу руками, довгу, вперту, не завжди вдячну. І трохи — з терпінням.

💡 Цікавий факт: в українському алфавіті є власні особливі літери, що відсутні в інших мовах. Наприклад, літера «ґ» позначає проривний звук [g]: її було вилучено з абетки в 1933 році радянською владою (щоб зблизити правопис із російським), але повернено у 1990-му.

Ровер

📖 Значення: велосипед.

Діалектизм, що став нормою в Західній Україні

Можна скільки завгодно казати «велосипед», але ровер — звучить, як дитинство і літо. У цьому слові таїться рух, легкість, сміх із підворіть. І ще трохи вітерця з попередніх розділів 😁

Зобува

📖 Значення: взуття.

Діалектизм, активно вживаний у Карпатах

Це слово звучить м’яко, як домашні капці. І в ньому міститься вся логіка життя, адже щоб іти — треба мати зобуву.

Клямка

📖 Значення: дверна ручка або замок.

Клямка — металеве пристосування для зачинення дверей

Це слово ще досі живе у багатьох регіонах, хоча потроху витісняється технічними термінами. Але у «клямці» є щось звичне, домашнє.

Пазюньки

📖 Значення: порічки, червона смородина.

Діалектизм, зафіксований у центрально-західному мовному ареалі

Пазюньки — слово, що асоціюється з простою радістю. Воно дитяче, пестливе, майже казкове. Його хочеться промовляти з усмішкою.

Рандка

📖 Значення: побачення, зустріч.

Запозичення з польської мови, вкорінене в розмовній галицькій мові

Слово ніжне й іронічне. У ньому — легкість, флірт, кокетство. В українській воно звучить менш серйозно, ніж «зустріч», бо на рандку йдуть не працювати, а насолоджуватись.

Чому ці слова варто плекати

Слова, зібрані в цій статті, можуть здаватися другорядними. Вони не часто зустрічаються в сучасних медіа чи шкільних програмах, проте саме такі слова створюють мовне розмаїття. Вони додають глибини і точності висловам, допомагають описати побут, настрій, риси характеру чи природні явища з потрібним відтінком.

Усі ці слова — частина живої мови. Їх вживали покоління до нас, і від того, чи будуть вони жити далі, залежить, наскільки багатою і виразною буде українська у майбутньому.

Що буде, якщо ці слова зникнуть

Мовні зміни відбуваються поступово. Слова зникають не за один день, і це рідко помітно в повсякденному спілкуванні. Але їхня втрата має наслідки — і не лише лінгвістичні, а й культурні.

💔 Ми втрачаємо частину зв’язку з минулим

Такі слова часто приходять із родинної історії, побуту, літератури. Якщо вони зникнуть, ми не зможемо повністю зрозуміти, як говорили і мислили люди раніше.

💔 Мова стає біднішою

Без цих слів ми частіше будемо вдаватися до узагальнень. Наприклад, усі типи доріг зведуться до слова «дорога», а всі варіанти легкого вітру — до слова «вітер».

💔 Зменшується гнучкість і точність вираження

Багато з цих слів передають не лише дію чи об’єкт, а ще й ставлення до нього. Без них ми втрачаємо тонкі відтінки.

💔 Ми перестаємо помічати деякі деталі світу навколо. 

Якщо немає слова, яким це можна назвати, то й саме явище може здаватися менш значущим.

💔 Втрачається мовне різноманіття.

Замість кількох стилістичних варіантів залишається лише один. І це впливає не тільки на розмовну мову, а й на літературу, культуру в цілому.

Всі ці зміни здаються неважливими, поки не починаєш порівнювати тексти, пісні чи розмови різних років. Тоді стає зрозуміло, наскільки багато ми втратили, і як це вплинуло на вираження думок, емоцій, побуту.

Як зберігати мовне багатство

Перелічені в цій статті слова не потрібно спеціально «повертати»: їх не варто силоміць впроваджувати в офіційні документи чи сучасні новини. Достатньо просто зберігати там, де вони природно живуть: у щоденній мові, літературі, родинних історіях.

Ось кілька простих способів це зробити:

Говорити цими словами вдома. Не обов’язково вживати їх часто. Але якщо у вашій родині кажуть «коцик» замість «плед» або «пазюньки» замість «порічки», — це вже підтримка мови.

Читати художню літературу, яка зберігає живу мову. Особливо твори, де автори не бояться використовувати діалектизми, емоційні звороти або слова з народного мовлення.

Записувати слова від старших. Якщо ви чуєте незнайоме слово від бабусі чи дідуся — не проходьте повз. Запитайте, що воно означає. Часто ці слова зберігають досвід, що більше ніде не зафіксований.

Використовувати ці слова в блогах, постах, описах. Навіть одне таке слово серед буденної лексики вже звертає на себе увагу. А ще воно має шанс «прижитися» в новому контексті.

Передавати дітям. Просто називати речі як є, без пояснень та заохочення. Діти чудово вбирають мовні форми, які вони чують регулярно.

Збереження мови не потребує від вас спеціальної роботи — це щоденна звичка. Якщо ви пам’ятаєте, що «путівець» — це вузька дорога, а «жужмом» — це якось неохайно, ви вже робите внесок у майбутнє мови.

Підсумуємо

Наша мова не складається лише зі слів, що затверджені у словниках і звучать у новинах. У ній живуть ще сотні тихих виразів — теплих, точних, образних, кожен зі своєю історією. Частина з них ще побутує у селах, частину можна почути у родинних розмовах, частина — майже зникла. Але всі вони — важливі.

Ми не пропонуємо вам ідеалізувати ці слова або повертати у щоденне вживання за будь-яку ціну. Але варто принаймні дати їм шанс. Дати їм місце в літературі, розмовах, спогадах. Адже всі ці слова не просто прикрашають мову — вони розширюють її межі. І чим більше таких слів ми знаємо, тим більше ми розуміємо себе, інших і контекст, у якому живемо.

А якщо ця стаття вам відгукнулась — зверніть увагу на наш розділ «Найближчі заходи». Там ми збираємо найактуальніші події у сфері маркетингу, діджиталу, ІТ та комунікацій. 

Чому це може бути вам цікаво? Бо вміння працювати зі словами, розуміти їхні відтінки і вплив — одна з найважливіших навичок для всіх, хто створює контент, продукти або працює з людьми. А сучасна мова — це не тільки лексика, а ще й технології, дизайн, штучний інтелект і культура спілкування.