Від замків у Minecraft до моделей для ігор: історія Веніаміна, який перетворив дитяче захоплення на професію

Багато хто з нас у дитинстві будував щось у Minecraft. Хтось складав будиночок із десяти блоків і йшов далі, а хтось витрачав години на цілі міста, замки і величезні споруди з продуманою архітектурою.

Веніамін Марценюк належав до другої категорії. Йому зараз 18 років, він живе в польському місті Кельце, і саме те дитяче захоплення будівництвом стало його першим кроком до 3D-моделювання. Спочатку були блоки в грі, потім – уроки на YouTube, а згодом курс Blender та 3D-моделювання Maya від Genius.Space.

Ця історія цікава тим, що показує звичайний шлях звичайного хлопця, який просто любив щось створювати руками і довів це захоплення до рівня реальної професії. Читай далі 👇

Minecraft як перший 3D-редактор

Може здатися дивним, що гра про кубики має стосунок до серйозного 3D-моделювання. Але зв’язок тут прямий і дуже логічний.

Коли дитина будує в Minecraft великий замок, вона фактично робить те саме, що робить 3D-художник на роботі. Вона тримає в голові об’ємну форму, розуміє пропорції, продумує, як об’єкт виглядатиме з різних боків, і поступово складає ціле з простих елементів.

Веніамін проніс цю любов до створення через роки. Йому подобалось робити щось своїми руками і бачити результат. Саме тому 3D-графіка зачепила його одразу – там працює той самий принцип, тільки інструменти складніші та можливості значно ширші.

Він сам описує головне відчуття від цієї роботи так: йому подобається спостерігати, як із простих форм поступово народжується повноцінний об’єкт.

Стеля самостійного навчання

До курсу Веніамін вивчав Blender самотужки. Він багато дивився уроки на YouTube, шукав інформацію по різних джерелах, пробував створювати власні проєкти і розбирався з новими інструментами.

Певний результат це дало. Він отримав початковий досвід і зрозумів базову логіку програми. Але з часом з’явилось відчуття, що цього недостатньо для серйозного розвитку.

Це дуже характерний момент для всіх, хто вчиться сам. YouTube чудово працює на першому етапі, коли ти взагалі не розумієш, з чого починати. Проблеми з’являються далі, коли базові речі вже засвоєні:

• уроки не складаються в послідовну систему і дублюють один одного;
• ніхто не показує повний робочий процес від ідеї до готової моделі;
• немає людини, яка подивиться на твою роботу і скаже, що саме зроблено погано;
• складні теми на кшталт топології або текстурування подаються уривками без пояснення логіки.

Через це людина може дивитись відео роками і залишатись приблизно на одному рівні. Вона знає окремі прийоми, але не розуміє, як професіонали будують роботу цілісно.

Веніамін відчув цю стелю і вирішив вкластися в структуровані знання. Сумніви в нього були – він не був упевнений, чи варто взагалі йти на курс і чи вийде з цього щось путнє. Після навчання він оцінив своє рішення як правильне, а витрачений час – як такий, що повністю себе виправдав.

Найважчим виявився не Maya, а власна дисципліна

Тут починається найцікавіша частина історії. Коли Веніаміна запитали про найскладніше в навчанні, він назвав не програму і не складні інструменти.

Найважче йому давалась регулярність. На початку курсу він насилу змушував себе постійно працювати над проєктами і концентруватися на завданнях.

Це знайоме кожному, хто вчився чогось творчого. Проблема тут має цілком зрозумілу природу:

1. Творча робота не має чіткого кінця. Модель завжди можна доопрацювати, тому мозок сприймає таке завдання як нескінченне і уникає його. Значно приємніше зайнятись чимось із швидким результатом.
2. Прогрес на старті майже непомітний. Перші тижні ти працюєш багато, а моделі виходять досить простими. Без видимого росту мотивація тримається погано.
3. Ніхто не стоїть над тобою. Онлайн-навчання дає свободу, і ця ж свобода дозволяє відкладати роботу без жодних наслідків до останнього дедлайну.

Веніамін пройшов через цей етап і поступово виробив дисципліну. А далі сталося те, заради чого варто витримувати початок – процес створення моделей почав приносити справжнє задоволення.

Блокінг у Maya і перші справжні моделі

Найкориснішим для Веніаміна стало:

• вивчення блокінгу в Maya, 
• створення перших повноцінних моделей,
• формування власного портфоліо.

Варто пояснити, чому саме блокінг такий важливий, бо новачки часто його недооцінюють.

Блокінг – це етап, на якому художник створює грубу форму об’єкта з найпростіших геометричних фігур без жодних деталей. На цьому кроці вирішуються основні речі: 

• пропорції,
• силует, 
• загальна композиція,
• читабельність форми. 

Тільки після того, як блокінг виглядає правильно, починається деталізація.

Багато початківців пропускають цей етап і одразу кидаються деталізувати модель. Результат зазвичай виходить неохайним, бо помилку в пропорціях неможливо виправити красивими текстурами. Досвідчені художники витрачають на блокінг чимало часу саме тому, що він визначає якість усієї подальшої роботи.

За час курсу Веніамін створив два власні проєкти і зібрав перше портфоліо. Для людини, яка починала з відео на YouTube, це відчутний крок уперед.

Спільнота, де студенти показують свої роботи

Окремо Веніамін відзначає ком’юніті курсу. Студенти ділились роботами, обговорювали процес навчання і підтримували одне одного, створюючи дружню атмосферу.

У 3D-графіці такий обмін має особливу цінність. Коли ти працюєш над моделлю наодинці, око швидко замилюється і ти перестаєш помічати очевидні недоліки. Свіжий погляд збоку вирішує це за кілька хвилин.

Крім того, роботи інших студентів показують рівень, до якого варто прагнути. Ти бачиш, що людина з твоєї групи зробила щось складніше, і це підштовхує спробувати теж.

Викладач при цьому завжди був поруч і допомагав розібратися зі складними моментами.

«Якщо щось було незрозуміло, ментор завжди пояснював і допомагав знайти рішення».

Що змінилось після навчання

Веніамін йшов на курс без великих очікувань від себе. Він думав, що максимум зможе зробити один проєкт і на цьому все закінчиться.

Реальність виявилась приємнішою. Після навчання він зрозумів, що здатен створювати значно більше і хоче розвиватись у 3D далі.

Його результати можна описати так:

• він створив перші серйозні проєкти і довів їх до кінця;
• він освоїв блокінг у Maya і зрозумів логіку професійного пайплайну;
• він зібрав перше портфоліо, з яким можна показувати свій рівень;
• він навчився концентруватись на роботі та доводити задумане до результату.

Останній пункт заслуговує окремої уваги. Дисципліна і вміння завершувати справи стануть у пригоді в будь-якій сфері, навіть якщо життя приведе його зовсім в інший бік.

Головним підсумком він називає впевненість у власних силах і чітке розуміння напрямку, у якому хочеться рухатись. У 18 років таке розуміння варте дуже багато, бо більшість його однолітків досі шукають себе навпомацки.

Куди веде цей шлях далі

3D-графіка сьогодні потрібна значно ширше, ніж здається на перший погляд. Це:

• ігри, 
• кіно, 
• реклама, 
• архітектурна візуалізація, 
• предметна зйомка для інтернет-магазинів, 
• доповнена реальність,
• промислове проєктування.

Навички часто переносяться між напрямками, тож людина, яка вміє моделювати, може пробувати різні ніші і знайти ту, де їй цікавіше та де більше платять.

Веніамін продовжує розвиватись самостійно після курсу, і тепер у нього для цього є база. Він знає професійний процес роботи, володіє двома програмами і має портфоліо, яке можна поповнювати новими роботами.

Якщо ти теж любиш щось створювати і хочеш побачити свої моделі в реальних проєктах та іграх, курс з 3D-моделювання від Genius.Space дасть тобі структурну інформацію, ментора, який пояснює складне простими словами, і перші роботи для портфоліо. А далі все залежатиме від твоєї практики 🎮