Як пройти технічну співбесіду в IT: секрети, які допоможуть новачку потрапити в команду

🤯 Якщо ви тижнями розв’язуєте задачі, але на співбесіді руки все одно клякнуть, думки плутаються і хочеться просто зникнути — ви не одні. Але вам варто знати, що кандидатам частіше відмовляють не через слабкі навички, а тому що вони не показують хід думок, губляться під тиском і приходять без чіткої стратегії.

Інтерв’юери дивляться не лише на правильну відповідь, а й на те, як ви її шукаєте: ставите уточнювальні питання, порівнюєте підходи, пояснюєте рішення вголос і спокійно тримаєте темп.

У цій статті ми розберемо, що саме насправді перевіряють на технічному інтерв’ю, як тренувати алгоритмічне мислення та мовлення на LeetCode, де брати фідбек і як зібрати портфоліо без комерційного досвіду.

Що перевіряють на технічній співбесіді

На технічній співбесіді перемагає не той, хто вивчив більше теорії. Там відбувається перевірка вашого мислення в дії.

Рекрутери та інженери хочуть зрозуміти:

як ви підходите до задачі;

наскільки впевнено орієнтуєтесь у коді;

чи вмієте зберігати холодну голову, навіть якщо поки не розумієте, що робити.

Тому якщо ви забули точну назву алгоритму або трохи плутаєтесь у синтаксисі — не страшно. Головне, щоб було видно, що ви вмієте думати, аналізувати і не губитись у новій ситуації. Розберемо це детальніше: нижче ми перелічили всі ключові зони, на які дивляться в першу чергу 👀

Знання основ: алгоритми, структури даних, синтаксис

👉🏻 Це технічний мінімум. Без нього далі просто не пройти — і не тому, що інтерв’юери прискіпуються, а тому що без цієї бази ви не зможете впевнено розв’язувати робочі задачі.

Під «знаннями» тут розуміється не стільки факт розуміння термінів, скільки здатність їх застосовувати: швидко оцінити, який алгоритм ефективніший, яку структуру даних вибрати, як використати ключові конструкції мови.

Важливо не просто знати, що таке стек чи хеш-таблиця, а й уміти пояснити, коли і чому ви їх застосовуєте. Не зазубрювати чужі рішення, а розуміти суть. Це допоможе і пройти співбесіду, і вирости надалі.

Практичні навички: розв’язання задач, читання чужого коду

У теорії все звучить просто, але на практиці багатьом новачкам важко зрозуміти навіть, з чого почати задачу. Саме тому так важливі реальні навички: потрібно не просто знати, а вміти робити.

Ось що зазвичай перевіряють на цьому етапі:

1. Уміння крок за кроком розкласти задачу. Не стрибати до коду з розбігу, а спочатку проаналізувати, що саме від вас хочуть і які дані вам дано.
2. Грамотне використання мови. Інтерв’юер дивиться, як ви використовуєте конструкції, чи знаєте стандартні функції, чи не пишете «велосипед» замість вбудованих рішень.
3. Акуратний і читабельний код. Навіть якщо це чернетка, важливо, щоб код був логічним, зрозумілим і структурованим.
4. Читання та розуміння чужого коду. Іноді вас можуть попросити пояснити, що робить уже написана функція. Так перевіряють ваш навик розбиратися в логіці іншої людини і знаходити баги.

Розуміємо, на першій технічній співбесіді все це може лякати. Але якщо заздалегідь натренуватися розв’язувати задачі за шаблоном (про який поговоримо трохи пізніше), багато чого стане простіше, і ви почнете бачити за складними словами цілком конкретні патерни.

Уміння мислити вголос і пояснювати логіку

Якби інтерв’юери хотіли просто перевірити, чи знаєте ви правильну відповідь — вони б дали банальний тест. Але технічна співбесіда зазвичай виглядає як діалог, тому один з головних показників на інтерв’ю — це те, як ви міркуєте вголос.

Навіть якщо ви в глухому куті, ви можете заробити бали, просто озвучуючи свої кроки: «я думаю ось так», «якщо тут масив, то логічно припустити, що…», «а якщо розглянути такий варіант…». Це допомагає інтерв’юеру зрозуміти, як працює ваше мислення. До слова, саме це в більшості випадків важливіше, ніж правильна відповідь з першого разу ✅

А ще особливо цінується:

• послідовний виклад кроків, без стрибків і зайвої поспіху;
• пояснення вибору підходу, а не просто застосування шаблону;
• чесність у складних моментах: «не впевнений, але спробую зробити так»;
• обговорення альтернатив: «можна ще спробувати через словник, але тоді складність буде вищою»;
• логічна структура міркувань, щоб інша людина могла вас зрозуміти.

Ви не зобов’язані бути красномовним спікером. Головне — не мовчати. Навіть якщо рішення вийде неідеальним, грамотний хід думок уже показує, що з вами можна працювати.

Якщо хочете навчитися впевнено проговорювати хід думок, структурувати код і виглядати переконливо на будь-якому технічному інтерв’ю — зазирніть на наш курс «Fullstack-розробник з нуля». Там ми прокачаємо ваші хардскіли і навчимо мислити як професійний розробник: спокійно, логічно і зрозуміло для команди.

Адекватність в умовах тиску

Це момент, про який рідко говорять прямо, але який чудово зчитується на інтерв’ю. Багато новачків починають метушитися, задихатися в тиші та судомно набирати код, якщо не знають, з чого почати.

І це абсолютно нормально, адже для вас це стрес. Але для інтерв’юера це ще один спосіб зрозуміти, як ви реагуєте на труднощі.

💡 Хороші інтерв’юери не оцінюють вас як робота з ідеальною пам’яттю. Їм важливо, як ви тримаєтесь у незнайомій ситуації:

• чи чіпляєтесь за гіпотези;
• чи пробуєте різні підходи;
• чи просите підказку, чи зависаєте у повній прострації.

І чим спокійніше ви справляєтесь із цими хвилинами — тим вищий шанс, що з вами захочуть працювати в команді.

Тут особливо допомагає досвід мок-інтерв’ю (про них пізніше) та внутрішня установка: «я тут, щоб показати не ідеального кандидата, а те, як я думаю».

Потенціал до навчання

Одна з найпоширеніших пасток — готуватися до інтерв’ю так, ніби це іспит. Вивчити всі алгоритми, запам’ятати назви структур даних, пройти 100 задач на LeetCode і сподіватися, що ви «не спалитесь». Але це шлях до вигорання, а не до офера 😒

Потенціал до навчання — це коли ви вмієте ставити питання, критично оцінювати свої рішення, чути зауваження і пробувати знову. Це якість джуна, якого потім простіше навчити, ніж шукати «зірку» з ідеальними відповідями, але повною відсутністю гнучкості.

Якщо в якийсь момент ви чесно скажете, що цього алгоритму поки не знаєте, але от як би ви спробували підступитися — це може зіграти вам на користь. Уміння аналізувати, навчатися і не боятися неідеальності сьогодні високо цінується.

Підготовка починається до співбесіди

Багато хто починає готуватися до співбесіди лише тоді, коли вже отримав запрошення. Але насправді все починається набагато раніше — з того, як ви себе презентуєте:

• що видно у резюме;
• які проєкти можна подивитися;
• як оформлені профілі.

І поки одні роблять ставку на те, щоб просто бути хорошим спеціалістом, інші виграють, бо вміють показати свої навички навіть без комерційного досвіду.

Неважливо, наскільки ви новачок — у вас точно вже є що показати. Важливо лише правильно це оформити. Нижче — три інструменти, які допоможуть вам попередньо презентувати себе.

Технічне резюме без води

📄 Ваше резюме — це робочий документ, який має швидко та чітко дати зрозуміти, хто ви, на що здатні та чим відрізняєтесь від інших джунів. Тут важливі не стільки гарні формулювання, скільки структура, конкретика та релевантність.

Ось що обов’язково варто включити:

• тільки факти, які можна перевірити та обґрунтувати;
• короткі описи проєктів із зазначенням стека та завдань;
• навички, підкріплені досвідом, навіть якщо він навчальний;
• лаконічний блок «про себе» без кліше;
• посилання на GitHub, портфоліо або демо, якщо вони є.

В ідеалі резюме має вміщуватися на одній сторінці, не втрачаючи своєї суті. Ваша мета — не розповісти все, а зачепити так, щоб у рекрутера виникло бажання дізнатися більше.

Портфоліо: що показати, якщо немає комерційного досвіду

Відсутність досвіду — не привід приходити з порожніми руками. Навіть якщо ви щойно закінчили курси, у вас вже є проєкти, на яких можна показати свій підхід, уміння та рівень. Не намагайтеся виглядати досвідченішими, ніж ви є, а просто покажіть, що ви швидко навчаєтесь і мислите як розробник.

Ось як зібрати перше портфоліо:

1. Виберіть 2-3 проєкти, які можна пояснити. Краще показати менше, але якісно: що робили, навіщо, які задачі вирішували і з чим стикалися.
2. Опишіть кожен проєкт як мінікейс. Що було, що ви зробили, чим пишаєтесь, що б удосконалили зараз.
3. Зробіть нормальну візуалізацію. Скриншоти, гіфки, демопосилання — усе це допомагає оцінити ваш продукт, навіть якщо він простий.
4. Розділіть код та описи. На GitHub показуйте чистий код, без зайвих коментарів. У Notion або PDF — пояснення.
5. Не видавайте навчальні проєкти за робочі. Але й не применшуйте їх: оформіть так, щоб було видно, що ви вже вмієте доводити завдання до результату.

До портфоліо варто ставитися як до ілюстрації вашого технічного зростання. І воно справді може стати вирішальним фактором — особливо на тлі інших новачків із порожнім GitHub.

Open Source та pet-проєкти

Якщо у вас є pet-проєкт або ви хоча б раз робили pull request в open source — у вас вже є перевага. Це показує вашу ініціативність, уміння розбиратися в чужому коді та бажання щось робити.

✍🏻 Навіть маленький внесок — це вже сигнал, що ви вмієте працювати в реальному контексті. Pet-проєкти можна включати в портфоліо, розповідати про них на співбесіді та використовувати як поле для експериментів:

• пробувати нові бібліотеки;
• відточувати архітектуру;
• розбиратися з документацією.

А Open source — це ще й можливість отримати зворотний зв’язок від більш досвідчених розробників. Якщо боїтеся залазити у великі репозиторії, почніть із невеликих: багрепортів, перекладу документації, пропозицій щодо покращення.

Як навчитися розв’язувати задачі, щоб потім не панікувати

Співбесіда — це, безумовно, стрес. Але найчастіше паніку викликає не складність задач, а відчуття, що ви не знаєте, з чого почати.

Тривожні думки накладаються одна на одну, провокуючи повний самосаботаж. Хоча насправді перед вами просто робоча задача. А ви — людина, яка може навчитися її розв’язувати.

Неважливо, наскільки складними здаються умови спочатку: якщо ви знаєте, як підступитися, з чого почати, як робити крок за кроком і відстежувати свій прогрес, страх зникає. Нижче ми підібрали для вас перевірені інструменти та методи, які працюють навіть із повними новачками ✔️

LeetCode, HackerRank та інші платформи

Інтерв’юерів хвилює не те, скільки ви задач розв’язали, а те, як ви думаєте. Але щоб почати мислити, потрібно натренуватися. Тут на допомогу приходять спеціальні платформи із задачами, підказками та таймерами — там усе як на справжньому інтерв’ю.

Ось з чого варто почати:

1. LeetCode. Найпопулярніша платформа для підготовки до інтерв’ю. Фільтрація за компаніями, рівнем і темами. Є обговорення рішень та зручний трекер прогресу.
2. HackerRank. Трохи більш гейміфікована, але теж ефективна. Є практичні задачі, сертифікації та імітація співбесід.
3. AtCoder. Більше підійде тим, хто хоче натренувати алгоритмічне мислення в дусі олімпіад — складніше, але прокачує швидко.
4. Exercism. Чудовий варіант для зовсім початківців: маленькі задачі з автоперевіркою та розбором.
5. Interviewing.io та Pramp. Платформи для живих мок-інтерв’ю: там ви розв’язуєте задачі з іншою людиною, як на реальному інтерв’ю.

Регулярна практика на цих платформах допомагає не лише прокачати алгоритміку, а й привчити мозок до того, що якщо ви чогось не знаєте — це нормально, якщо у вас є методика навчання.

Алгоритм роботи із задачею

Незалежно від платформи, майже всі задачі проходять через один і той самий шлях: спочатку здається, що це щось космічне, потім ви вникаєте, будуєте логіку, тестуєте — і в якийсь момент усе починає складатися.

🔄 Якщо у вас є алгоритм дій, то навіть у складній задачі можна не губитися, а йти крок за кроком. Для цього:

• уважно прочитайте умову і перепишіть її своїми словами;
• визначте, що вам дано і що потрібно отримати на виході;
• сформулюйте граничні умови, на яких рішення може «зламатися»;
• подумайте про найпростіше рішення (навіть якщо воно неефективне);
• побудуйте покращений варіант і оцініть його складність.

Навіть якщо задача не розв’язана — ви все одно пройдете частину шляху і зможете пояснити хід міркувань. А це цінується не менше, ніж правильна відповідь.

Як не «залипнути» на складному і відстежувати прогрес

Одна з поширених помилок новачків — годинами сидіти над однією задачею, поки не вийде «ідеально». У результаті ви втрачаєте мотивацію, вигораєте і починаєте сумніватися в собі. Хоча набагато ефективніше — рухатися крок за кроком і фіксувати, чому ви навчилися на кожному етапі.

Якщо ви застрягли, дайте собі обмеження: 30-40 хвилин на самостійне рішення, потім — підказка або розбір. Не бійтеся читати чужі рішення, але не копіюйте — аналізуйте, переписуйте від руки, пробуйте адаптувати під інші вхідні дані. Це і є навчання.

Відстежувати прогрес можна за чеклістом тем (пошук у масиві, сортування, графи тощо) або за кількістю розв’язаних задач. Головне — не порівнювати себе з іншими, а дивитися на власну динаміку. Якщо сьогодні ви зрозуміли трохи більше, ніж учора, ви вже зростаєте 🌱

Тим, хто лише планує увійти в IT, але поки мало знає про цей ринок, ми радимо прочитати нашу статтю «Скільки заробляє Junior QA і як увійти в IT з нуля у 2025 році». Вона допоможе вам тверезо оцінити ринок, вибрати відповідний напрям розвитку та уникнути типових помилок.

Що важливо показати інтерв’юеру, навіть якщо ви не розв’язали задачу

Припустимо, ви не змогли розв’язати задачу до кінця. Спойлер: це зовсім не означає провал.

На технічній співбесіді значення має не лише результат. Іноді вас оцінять вище не за те, що ви дали правильну відповідь, а за те, як ви до неї йшли. І як показали свою логіку в процесі.

Інтерв’юери часто набагато уважніше стежать за другорядними речами: чи вмієте ви мислити, озвучувати гіпотези, порівнювати варіанти, чи не губитеся у незнайомій ситуації. Якщо ви це демонструєте, навіть незавершена задача може зіграти вам на користь. А як це зробити — розповідаємо далі.

Проговорюйте хід думок

Мабуть, це один із найпростіших і недооцінених інструментів. Мовчазний кандидат, який щось пише в тиші, залишає інтерв’юера в невіданні. А от той, хто коментує свої кроки вголос, допомагає співрозмовнику побачити логіку, навіть якщо результат поки не ідеальний.

Говоріть вголос:

• чому обираєте ту чи іншу структуру даних;
• як оцінюєте складність;
• які крайні випадки враховуєте.

💡 Не бійтеся сказати, що в чомусь ви не до кінця впевнені — це показує вашу чесність, гнучкість та ініціативу. А якщо співбесідник втрутиться із запитанням чи підказкою — значить, ви рухаєтеся у правильному напрямку.

Порівнюйте різні підходи

Іноді задача не розв’язується з першої спроби. І це нормально — важливо вміти відступити, подивитися ширше і спробувати інший шлях. Особливо цінується, коли ви не зациклюєтесь, а вмієте бачити кілька рішень і пояснювати, чим одне краще за інше.

На практиці подібні моменти можна пояснити так:

• озвучте хоча б два способи розв’язання задачі;
• поясніть, який із них простіший у реалізації, а який — швидший за часом;
• уточніть, у яких ситуаціях спрацює один, а в яких — інший;
• проговоріть компроміси: «цей варіант повільніший, але код простіший»;
• не бійтеся помилитися — співбесідник цінує сам хід аналізу.

Такий підхід показує, що ви вмієте мислити як інженер, а не просто запам’ятовувати шаблони. А це завжди сильний сигнал для найму, особливо якщо ви — новачок без досвіду у продакшені.

Спокійно говоріть «не знаю»

Страх зізнатися в незнанні — одна з найбільших пасток новачка. Здається, якщо ви це скажете, вас одразу викреслять зі списку кандидатів. Але насправді все навпаки: чесність і адекватність сприймаються набагато краще, ніж спроби прикинутися експертом.

Фраза «я не знаю» може звучати по-різному. Якщо ви замовкаєте, панікуєте чи починаєте виправдовуватись — це сприймається як розгубленість ❌

А от якщо спокійно визнаєте: «поки не знаю, як це працює, але ось як я спробую підійти» — ви демонструєте дорослу позицію, готовність до навчання та критичне мислення. Ця якість набагато цінніша за енциклопедичні знання ✅

Зберігайте фокус на процесі

На співбесіді легко впасти в режим швидкісної видачі рішення. Але гонитва за правильним варіантом часто збиває з курсу. Замість того щоб намагатися вгадати, краще сконцентруватися на процесі: розкласти задачу на частини, проговорити логіку, уточнити, що незрозуміло, і позначити наступний крок.

Це і знижує рівень тривоги, і показує, що ви вмієте мислити послідовно. Навіть якщо ви не дійшли до фіналу, ви залишили після себе чіткий ланцюжок міркувань. А це і є той самий навик, який оцінюється.

Просіть фідбек — і витискайте максимум

Після інтерв’ю часто хочеться забути про цей досвід як про страшний сон. Але саме він може стати паливом для наступного зростання — якщо ви не боїтеся запитати, що можна покращити 🧐

Щоб отримати користь навіть із невдалої співбесіди:

• подякуйте за зустріч і уточніть, чи можна отримати фідбек;
• не сприймайте коментарі як особисту критику, шукайте в них користь;
• запишіть, що вийшло добре, а де були зупинки;
• перегляньте задачі: спробуйте розв’язати їх заново, уже без тиску;
• оновіть план підготовки, спираючись на реальні слабкі місця.

Фідбек допомагає вам перестати готуватися навмання і почати точково прокачувати свої навички. Чим активніше ви цим користуєтеся, тим швидше стаєте впевненим кандидатом.

Де брати фідбек і з ким тренуватися

Коли ви готуєтеся самостійно, легко застрягти: незрозуміло, чи добре ви розв’язуєте задачі, наскільки логічно звучать ваші пояснення і як ви взагалі виглядаєте в очах інтерв’юера.

Без зовнішнього погляду навіть хороші навички можуть здаватися слабкими. А реальний фідбек допомагає рости найшвидше.

🤝 Добре, що сьогодні отримати зворотний зв’язок і потренуватися можна навіть без досвіду і крутих знайомств. Все, що вам потрібно, — це вийти за рамки одиночної підготовки та підключити спільноту. Давайте розберемося, де це можна зробити.

Мітапи, Discord-спільноти, чати та peer coding

Одна з найцінніших речей на старті — спілкування з такими ж новачками і трохи досвідченішими айтішниками. Це і підтримка, і спосіб побачити, як мислять інші, потренуватися в поясненнях і навіть отримати розбір своїх задач.

Ось де можна шукати такі формати:

1. Онлайн-мітапи та хакатони. Їх проводять IT-школи, ком’юніті та навіть компанії. Часто бувають формати для новачків із практикою.
2. Discord-спільноти. Є окремі канали з LeetCode, Python, фронтенду та інших тем. Там обговорюють задачі, влаштовують розбори та збираються на групові практики.
3. Чати у Slack. Знайти їх можна через курси, канали або пошуком за ключовими словами.
4. Платформи peer coding. Наприклад, CodeBuddies, CoderPad Practice або Codewars Kata dojo. Це тренування в парах чи групах, максимально наближені до реальності.
5. Воркшопи зі soft skills. Там навчають, як проговорювати хід думок, ставити запитання і не панікувати в діалозі. Це теж важлива частина підготовки.

Навіть 1-2 такі сесії на тиждень можуть прискорити ваш прогрес. Головне — не боятися включитися, навіть якщо ви поки не все розумієте. Саме в цьому і є сенс ✔️

Мок-інтерв’ю: навіщо вони потрібні і де їх шукати

Мок-інтерв’ю — це симуляція справжньої співбесіди. Там ви проходите ті самі етапи:

• отримуєте задачу;
• розв’язуєте її при «інтерв’юері»;
• пояснюєте хід думок;
• отримуєте фідбек.

Різниця лише в тому, що це тренування. Такий формат знижує тривожність перед реальною співбесідою, дозволяє відпрацювати слабкі місця і зрозуміти, як ви виглядаєте збоку.

Часто вже після однієї такої сесії стає зрозуміло, де ви панікуєте, що не дотягуєте в поясненнях, а що — працює відмінно.

Шукати мок-інтерв’ю можна на платформах на кшталт Interviewing.io, Pramp, TechMockInterview. Крім того, можна просто написати у профільні Discord-спільноти чи телеграм-чати, що ви шукаєте співрозмовника для тренування, і ви здивуєтесь, скільки людей готові допомогти.

Як не боятися критики і не застрягати в порівнянні

😶 Один із побічних ефектів відкритої підготовки — порівняння з іншими. Особливо болісно, коли хтось розв’язує швидше, говорить упевненіше, знає більше. І якщо не відстежувати це вчасно, легко впасти в демотивацію чи взагалі припинити займатися. Але є рішення.

Важливо пам’ятати, що:

• чужі успіхи — не ваша поразка;
• ваш ріст важливіший за швидкість інших;
• критика — це інструмент, а не вирок;
• навіть досвідчені кандидати роблять помилки;
• прогрес наодинці — теж прогрес.

Підготовка — це процес, де ви вчитеся бути собою, покращувати свої навички і переставати залежати від чужих стандартів. А коли ви не боїтеся критики, вона стає вашим союзником.

Що робити за день до співбесіди

Отже, ви готувалися, розв’язували задачі, проговорювали хід думок, і ось до співбесіди залишилася всього одна ніч. Тут є великий ризик усе зіпсувати, якщо цю ніч ви проведете без сну, переглядаючи весь алгоритмічний курс і гуглячи питання для junior-розробника 😅

Справжня підготовка починається за день до вашої співбесіди. І тут вам потрібно не доробити все, що не встигли, а привести себе у робочий і зібраний стан. Далі поговоримо про три речі, на яких варто сфокусуватися в цей момент.

Підготовка оточення та техніки

Якщо у вас онлайн-інтерв’ю, приберіть з голови думку, що головне — це код, а решта неважлива. Тому що в момент, коли у вас зникає звук, підвисає екран або за вікном починає свердлити сусід, уся концентрація зникає, ви втрачаєте впевненість і насилу повертаєтесь у потік.

Перевірте та підготуйте заздалегідь:

1. Робоче місце: стіл, крісло, освітлення та мінімум відволікаючих факторів.
2. Техніку: мікрофон, камера, зарядка, стабільний інтернет.
3. Середовище: відкрийте потрібний редактор, закрийте всі зайві вкладки, вимкніть сповіщення.
4. План Б: запасний браузер, зарядний пристрій, мобільний інтернет на випадок проблем.
5. Зовнішній вигляд: нехай він буде таким, щоб вам було комфортно і впевнено — навіть якщо ви у худі.

Це створить відчуття контролю і допоможе зайти в інтерв’ю не як у невідомість, а як у знайоме та безпечне середовище.

Емоційна розминка

Стан перед інтерв’ю впливає на все: швидкість мислення, впевненість, уміння концентруватися. І ваше завдання — не накручувати себе тривожними думками, а допомогти собі ввійти у стан внутрішньої стабільності. І тут важливо не лише, що ви робите, а й чого уникаєте.

Ось корисні та шкідливі дії напередодні:

• не займатися задачами до півночі;
• не перечитувати весь теоретичний курс у паніці;
• не порівнювати себе з іншими — особливо на форумах і в чатах;
• зробити легку прогулянку, розминку чи дихальні практики;
• нагадати собі, що це не іспит, а можливість показати себе.

Один вечір не вирішить усе. Зате він може або стабілізувати вас, або вибити з колії. Обирайте перший варіант.

Остаточна перевірка

На фінальному етапі важливо не намагатися запхати в себе ще одну тему чи нову задачу. Куди корисніше пройтися по стратегії: як ви будете діяти, якщо не зрозумієте задачу, якщо співбесідник буде мовчати, якщо відчуєте, що застрягли. Коли у голові є план дій на такі випадки, стрес не бере над вами гору.

👉🏻 Згадайте, з чого ви починаєте читання умови, як озвучуєте гіпотезу, що скажете, якщо не знаєте відповіді, як попросите уточнення. Подумки пройдіться цими сценаріями. Це допоможе відчувати ґрунт під ногами і не губитися в ситуації невизначеності.

Пам’ятайте, що технічна співбесіда — це лише можливість показати, як ви думаєте, навчаєтеся і справляєтеся із задачами в реальному часі. Не більше і не менше.

Навіть якщо ви новачок — у вас уже є що показати. Головне — не гнатися за ідеалом, а йти крок за кроком:

• збирати портфоліо;
• розв’язувати задачі;
• говорити вголос;
• отримувати фідбек;
• і не боятися помилок.

А тим, хто хоче системно прокачатися, потренуватися на реальних кейсах і вийти на співбесіду вже впевненим fullstack-джуном — ми рекомендуємо вивчити наш курс «Fullstack-розробник з нуля» за цим посиланням. Розвиватися у компанії однодумців — набагато простіше.

Якщо стаття була для вас корисною — не соромтеся поділитися нею на своїй сторінці у Facebook 😉