«Швидко вловлювала суть, але душа не лягла»: чесна історія Валерії, яка завершила курс UX/UI і поставила все на паузу

Валерії Горняк 22 роки. Вона працює в криворізькому McDonald’s, заробляє в середньому 15 тисяч гривень на місяць. За фахом перекладач, дівчині залишилося лише пару місяців до випуску — попереду тільки завершальні іспити.

Кілька років тому Валерія вчилася на графічного дизайнера в іншій школі, але ця галузь виявилася для неї занадто творчою. Потім почула від різних людей, що для таких як вона може підійти дизайн, але у веб-напрямі. 

👇 Дівчина спробувала безкоштовний міні-курс, зацікавилася, пішла на курс Web та UI/UX дизайнер від Genius.Space. Але після навчання поставила все на паузу. Чому так сталося? Про це розповідаємо далі. Це буде історія про пошук себе, про чесність із собою, про те, що іноді ти робиш все правильно технічно, але розумієш: це не моє. І це теж нормально.

Від графічного дизайну до UX/UI: як це, коли шукаєш своє

Валерія вже пробувала навчатися дизайну раніше — проходила курс графічного дизайнера в іншій школі. І саме там вона зрозуміла: це щось занадто творче для неї. Не у тому сенсі, що вона не вміє або не може, а у тому, що це не приносить задоволення. Коли ти змушуєш себе бути креативною, але душа не лежить до цього — це виснажує.

Тоді вона почула від різних людей: можливо, тобі підійде дизайн, але у веб-напрямі. UX/UI дизайн — це трохи інше. Тут більше логіки, структури, аналітики. Менше про «вигадай щось незвичайне» і більше про «зроби так, щоб користувачу було зручно».

Чим UX/UI дизайн відрізняється від графічного?

• графічний дизайн — це про візуальну комунікацію, емоції, естетику;
• UX/UI дизайн — це про функціональність, зручність, логіку взаємодії користувача з інтерфейсом;
• у графдизайні ти створюєш образ, у UX/UI — вирішуєш проблему користувача.

Валерія спробувала безкоштовний міні-курс від однієї школи, і їй сподобалося. Здавалося, що це воно — менш творче, більш структуроване, більш аналітичне. Саме те, що їй потрібно. 

Тож Genius.Space вона обрала через знижки та бонусний курс. Це чесно — не завжди ми обираємо школу через якісь високі ідеали, іноді просто бачимо вигідну пропозицію і думаємо: чому б ні 🤷‍♀️

Як навчатися, коли працюєш і вчишся в універі

Валерія йшла на курс з певними сумнівами у власних силах. Переживала, що не осилить.

«Боялася, що не потягну навчання, оскільки крім навчання в Джиніусі я мала ще інше навчання та роботу на повну ставку».

Робота в McDonald’s — фізично важка: ти постійно стоїш на ногах, обслуговуєш клієнтів, працюєш у темпі, виконуєш норми. Плюс погодинна оплата, тому скільки відпрацюєш — стільки заробиш. А ще тривоги, під час яких не працюєш і відповідно не заробляєш.

Паралельно з цим університет — завершальний курс, іспити, дипломна робота. І ще курс UX/UI з домашніми завданнями, дедлайнами, модулями.

Сумніви певною мірою виправдалися — навчання далося складно. Були моменти, коли Валерія сумнівалася, чи варто продовжувати, але вже не тільки через емоційне або фізичне навантаження. Вона вагалася, чи дійсно їй ця сфера роботи подобається.

Найважчим було:

• змусити себе дивитися лекції;
• а от конкретно з інформації чи знань питань не виникало — вона швидко вловлювала суть роботи, завдань, інструментів.

І от тут цікавий момент: технічно все йшло добре. Матеріал засвоювався швидко, завдання виконувалися без проблем, інструменти освоювалися легко. Але щось було не так 💭

«Швидко вловлювала суть, але…»

Валерія швидко засвоювала матеріал, розуміла логіку роботи, не мала технічних проблем. Але душа не лягла.

Що це означає? Що можна бути технічно спроможною, можна розуміти суть роботи, можна робити все правильно — але при цьому не відчувати, що це твоє. Не горіти цією справою. Не прокидатися з думкою «о, сьогодні буду робити новий дизайн». Не мріяти про проєкти та не відчувати задоволення від процесу.

І це нормально. Це не означає, що ти поганий спеціаліст. Це означає, що ти чесна сама з собою.

Найкориснішим модулем для Валерії виявився аналіз конкурентів і дослідження в дизайн-процесі. Це був певною мірою важкуватий модуль, але саме він безпосередньо готував і показував, у чому суть роботи.

«Робити дизайн, то фактично малість, а зрозуміти, який він має бути першочергово, аби задовольнити користувачів, то головне».

Це справді так. UX/UI дизайн — це не про те, щоб намалювати красиві кнопки. Це про те, щоб зрозуміти користувача: 

• що йому потрібно, 
• які у нього проблеми, 
• як їх вирішити через інтерфейс. 

Це дослідження, аналіз, тестування, ітерації. І Валерія це розуміла. Технічно розуміла. Але емоційно — не відчувала зв’язку з цією роботою 🤔

Кейс SOYOU

Валерія каже: у неї є звичка закінчувати діло, яке розпочинає. І саме через це вона завершила навчання та створила кейс у портфоліо.

SOYOU Cosmetics — інтернет-магазин косметики. Повноцінний веб-дизайн з усіма необхідними екранами: 

• головна сторінка, 
• каталог, 
• картка товару, 
• кошик, 
• оформлення замовлення. 

Все продумано, логічно та функціонально.

«Я пишаюся, що все таки спробувала цій курс. Попри власні сумніви змогла завершити його з повноцінним кейсом».

Це важлива навичка — доводити справи до кінця, навіть коли важко чи сумніваєшся. Багато людей кидають навчання на половині, бо «не моє», «важко», «немає часу». Валерія не кинула. Вона пройшла курс до кінця, зробила кейс, отримала технічні навички.

Але після курсу зупинилась.

«Після навчання поставила все на паузу, хоча розумію, що по факту втрачаю час, але зараз мені є чим перейматися. Захочу — повернуся ще до цього».

Чи це провал? Чи це марно витрачений час і гроші? Можна подивитися на це по-різному:

1. З одного боку — вона не почала працювати в цій сфері, не змінила професію, не заробляє на UX/UI дизайні. 
2. З іншого — вона спробувала, зрозуміла, що це не її, і це теж результат.

Краще зрозуміти зараз, що це не твоє, ніж працювати в цій сфері роками і ненавидіти свою роботу 💼

Що було раніше: переклади коміксів і справжнє горіння

Валерія розповіла нам про те, чим вона займалася раніше і що їй справді приносило задоволення.

За фахом вона перекладач (залишилося пару місяців до випуску). І в минулому вона пробувала перекладати старі комікси Аракі Хірохіко — наприклад, Baoh та Armed Poker. Не безпосередньо з японської (бо не знає її), а з англійської.

Вони були невеликою командою: хтось відповідав за скан, хтось за клін і тайп, а Валерія — за переклад і редагування. Їхню роботу світ так і не побачив, хоча вона думає, дехто б її точно оцінив. Але для неї це були безцінні часи.

«Тоді я горіла цією справою. Здається, я робила те, що дійсно любила…»

Потім вона була бетарідером/редактором в любительській команді перекладачів манхв, манг і подібного. Їй приємно, що її роботу в цій команді по-справжньому оцінили, вважаючи, що їхні переклади поліпшилися завдяки їй. Вони навіть трохи засумували, коли вона вирішила піти.

Ще вона подавалася як перекладачка до команди Unimay Media, що займалася перекладом і дубляжем/озвучуванням аніме українською. Хоча і не пройшла в команду, це був своєрідний досвід.

«Це був час, коли я не боялася пробувати нових речей».

І от тут ключова різниця: тоді Валерія горіла справою, робила те, що дійсно любила, та не боялася пробувати. А зараз — технічно все вміє, але душа не лежить.

Коли ти знаєш, як відчувається справжнє горіння справою, ти можеш порівняти з тим, що маєш зараз. І якщо зараз немає цього відчуття — можливо, це не твоє 🔥

Пауза після курсу — чи це провал?

Валерія каже, що вона ще далеко від своєї мети змінити професію. Після навчання поставила все на паузу, хоча розуміє, що по факту втрачає час. Але зараз їй є чим перейматися.

«Захочу — повернуся ще до цього».

Чи це провал? Ні. Це пошук себе і чесність із собою. Це розуміння, що не все, що ти вмієш робити добре, має стати твоєю професією.

Валерія швидко засвоювала матеріал, технічно все виходило, кейс створила якісний. Але якщо душа не лежить — навіщо себе мучити? Навіщо працювати в сфері, яка не приносить задоволення, тільки тому, що «я ж вже курс пройшла, треба відпрацьовувати»?

Валерія каже:

• пробувати варто, але розумно оцінити свої фізичні, часові, матеріальні можливості перед цим;
• можливо, варто відкласти ідею на потім — вона або мине, або ще більше непокоїтиме;
• а ще ліпше спробувати самостійно розібратися, повчитися на YouTube чи ще десь — це допоможе визначитися.

Дівчина не жалкує, що пройшла курс. Genius.Space дав їй хорошу базу, практичні завдання, гарантований кейс (звісно, якщо постаратися). Куратори старалися допомогти всім, чим можна, аби студенти могли створити хороші кейси. Матеріали були якісні, все необхідне пояснювали на уроках.

Технічно все було добре. Але технічних навичок недостатньо, якщо немає внутрішньої мотивації 💭

Історія Валерії — це нагадування, що не завжди все має закінчуватися успіхом у класичному розумінні. Іноді успіх — це зрозуміти, що це не твоє, і не витрачати роки життя на те, що не приносить задоволення.

UX/UI дизайн — це справді менш творча сфера, ніж графічний дизайн. Тут більше логіки, структури, аналітики. Але це не означає, що вона підходить всім, хто не любить «занадто творче». Бо навіть у логіці та структурі треба знаходити задоволення.

Курс від Genius.Space дає хорошу базу, практичні навички, якісні матеріали. Але він не може дати тобі відчуття «це моє». Це ти можеш зрозуміти тільки сам, в процесі. Головне — не боятися бути чесним з собою 💪🏻