Шок-контент: як всесвітньо відомі бренди насправді нам шкодять

🙀 Від скандалу не застрахований ніхто — ні новачок на ринку, ні корпорація з мільярдними оборотами. Але у великих брендів ціна помилки вища: там в один момент під укіс летять мільйони покупців, репутація, акції на біржі й роки довіри. Особливо тоді, коли йдеться про головне табу — свідоме приховування інформації про шкоду для споживача.

За останні два десятиліття світ бачив десятки подібних історій. Улюблені нами бренди робили багато неприємних речей:

• брехали про склад продуктів;
• приховували небезпечні побічні ефекти;
• маніпулювали даними й робили вигляд, що нічого страшного не сталося.

Але правда все одно виходила назовні. У цій статті ми зібрали 12 найбільших скандалів з міжнародними брендами за останні 20 років. Давайте згадаємо, що саме сталося, чому компанії пішли на такий ризик і які висновки можемо зробити для себе.

Nestle і небезпечні продукти

Nestle продає все, що можна уявити: каву і дитячі суміші, шоколад і морозиво, косметику і навіть корм для тварин. Але є одна річ, яка у корпорації поки не виходить. І це побудова бездоганної репутації. В інтернеті Nestle часто називають компанією, яку ненавидять найбільше — і на це є причини 😒

Скандали супроводжували Nestle десятиліттями. І якщо спершу йшлося про прямий ризик для життя та здоров’я людей, то пізніше компанію почали критикувати навіть за зверхність і небажання чесно розмовляти зі споживачами.

Згадаймо найгучніші історії:

1. У 2009 році в тесті для печива Nestle Toll House знайшли кишкову паличку. Це вилилося у десятки хворих, тяжкі ускладнення у десяти людей і смерть однієї жінки. Компанія виплатила всім компенсації, але довіру повернути було значно складніше.
2. У 2008 році Китай потряс «молочний скандал». У сухому молоці Nestle виявили меламін — речовину, небезпечну для здоров’я дітей. Постраждали сотні тисяч малюків. Nestle все заперечувала, стверджуючи, що її продукція повністю безпечна.
3. У 2015 році в Індії заборонили локшину Maggi — найпопулярнішу в країні. Причина: перевищення вмісту свинцю. Щоб довести безпеку продукту й повернути його на ринок, компанії знадобилося понад два роки.
4. У 2021 році витік внутрішньої презентації показав, що понад 60% лінійки Nestle не відповідає принципам здорового харчування. Цього разу корпорація пішла іншим шляхом: визнала проблему й пообіцяла покращення.

💡 Загальна помилка в усіх цих кейсах — не в тому, що в компанії траплялися кризи (адже вони бувають у всіх). Промах полягав лише в тому, як Nestle на них реагувала.

Компанія обирала суди й юридичні формулювання замість чесної розмови з людьми. Бренд активно видаляв коментарі, сперечався з підписниками, закривався від ЗМІ. В епоху соцмереж така тактика лише підсилює негатив — її давно вважають провальною.

Сьогодні в Nestle комунікують більш дружньо: бренд каже, що врахував усі уроки і зробив ставку на прозорість. Але, як показує практика, для споживача важливі не обіцянки, а конкретні дії. І саме відкритість до діалогу вирішує, пробачать вас чи ні.

BP і розлив нафти Deepwater Horizon

🛢️ 20 квітня 2010 року нафтовидобувна бурова установка Deepwater Horizon вибухнула за 80 кілометрів від узбережжя Луїзіани. Загинули 11 робітників, ще 17 отримали поранення. Установка затонула, свердловина зруйнувалася — і почався найбільший розлив нафти в історії США.

За 152 дні в Мексиканську затоку вилилося близько 5 мільйонів барелів нафти. Величезна нафтова пляма розтягнулася на 75 тисяч квадратних кілометрів — майже 5% площі всієї затоки. Масштаб катастрофи був настільки великим, що її наслідки відчувалися всюди: від туризму й рибальства до екології на десятиліття вперед.

Увесь збиток неможливо уявити — він зачепив одразу три окремі сфери:

1. Екологічні втрати. Загинули сотні тисяч риб і птахів, десятки тисяч морських черепах і дельфінів. На жаль, науковці зазначають, що екосистема затоки досі повністю не відновилася.
2. Економічні збитки. Місцеві рибалки та бізнеси, пов’язані з туризмом, втратили мільярди доларів. Загальні витрати BP на компенсації та ліквідацію перевищили 65 мільярдів.
3. Політичні наслідки. У США тимчасово ввели мораторій на морське буріння, а тема безпеки в нафтогазовій галузі опинилася під жорстким контролем.

Головна помилка BP полягала не лише у технічному збої, але й (знову ж таки) у їхній реакції. Компанія намагалася мінімізувати масштаб трагедії в публічних заявах, що викликало ще більший гнів.

Коли пляжі вкриті нафтою, а тисячі людей одночасно втрачають роботу, у фрази про контрольовану ситуацію вже ніхто не вірить. Тому Deepwater Horizon став наочним символом того, що приховати катастрофу певного масштабу вже неможливо. І чим довше компанія уникає прямої розмови, тим дорожче їй обходиться правда.

Volkswagen і «дизельгейт»

Вересень 2015 року став чорною датою для Volkswagen. Агентство з охорони довкілля США звинуватило концерн у масовому шахрайстві: з’ясувалося, що компанія навмисно встановлювала в дизельні автомобілі спеціальне ПЗ, яке «розпізнавало» лабораторні тести й занижувало показники викидів. На реальній дорозі машини викидали в десятки разів більше оксидів азоту, ніж дозволяли екологічні стандарти 🚙

Скандал отримав назву «дизельгейт» і швидко вийшов за межі США. Усього 11 мільйонів автомобілів по всьому світу виявилися обладнаними цим софтом. Репутація нібито екологічного Volkswagen зруйнувалася миттєво, а компанія зіткнулася з мільярдними позовами.

Щоб зрозуміти масштаб катастрофи, достатньо згадати ключові факти:

• обман розкрили завдяки незалежним дослідникам, а не внутрішнім перевіркам концерну;
• під підозру потрапили не лише Volkswagen, але й дочірні бренди Audi та Porsche;
• у США концерн виплатив понад 25 мільярдів доларів штрафів, компенсацій і витрат на викуп автомобілів;
• операційні збитки у 2015 році склали 1,77 мільярда доларів тільки у Штатах;
• голова концерну Мартін Вінтеркорн подав у відставку, визнавши, що компанія підвела мільйони людей.

Історія Volkswagen стала наочним прикладом того, що короткий шлях до красивих цифр завжди закінчується дорого. У компанії хотіли показати світу, що дизель може бути «чистим» і безпечним, але натомість довели протилежне: жодна іміджева кампанія не врятує бренд, якщо основа побудована на обмані.

Якщо ви хочете розуміти, як вибудовувати чесні комунікації з клієнтами і будувати стійкий маркетинг без ризику повторити помилки гігантів, зазирніть у наш курс «Комплексний інтернет-маркетинг». У ньому ми навчаємо працювати з цільовою аудиторією, формувати стратегію й будувати продажі так, щоб за цифрами не губилося головне — довіра. Подробиці за посиланням.

Theranos і міф про краплю крові

🏥 Спочатку Theranos позиціонували себе як революційний проєкт у сфері охорони здоров’я. Молода засновниця Елізабет Холмс обіцяла, що всього одна крапля крові зможе замінити десятки пробірок, а швидкий і дешевий тест відкриє нову еру в діагностиці.

Спочатку інвестори повірили: компанія зібрала понад 700 мільйонів доларів і досягла оцінки в 10 мільярдів. Журнали на кшталт Forbes і Fortune ставили Холмс в один ряд із великими підприємцями Кремнієвої долини.

Але в жовтні 2015 року The Wall Street Journal опублікувала розслідування, яке зруйнувало легенду. Журналісти з’ясували, що технологія взагалі не працює так, як заявлено, а більшість аналізів Theranos робили на звичайному лабораторному обладнанні.

Викриття Theranos розкрило одразу кілька помилок:

1. Інвестори були засліплені історією. Ім’я молодої нової ікони виявилося сильнішим за вимоги до прозорості й доказів. Наукові публікації були відсутні, але гроші продовжували надходити.
2. Свою роль зіграли й медіа. Глянцеві журнали охоче підтримували міф, публікуючи натхненні портрети Холмс. У результаті вони самі стали частиною піар-машини, в яку вірили мільйони.
3. Обман тримався на страху. Колишні співробітники розповідали, що всередині компанії панувала культура секретності й тиску. Ті, хто сумнівався, швидко втрачали роботу.

Наслідки виявилися жорсткими: у 2018 році Холмс висунули обвинувачення у шахрайстві, у 2022-му вона отримала 11 років в’язниці та зобов’язання виплатити сотні мільйонів компенсацій.

💡 Який урок бізнес може винести з цієї історії? Кейс Theranos показав нам, що харизматичний лідер і красива презентація можуть завести надто далеко, якщо за ними немає працюючої технології.

Це своєрідне нагадування всім, хто працює з інноваціями: обіцянки не можуть замінити докази. І особливо в медицині. Ціна обману тут вимірюється не лише мільярдами доларів, але й життями пацієнтів, яких ошукали в надії на надійний діагноз.

Johnson & Johnson і присипка з азбестом

Дитяча присипка Johnson’s Baby Powder десятиліттями вважалася символом ніжності й турботи — нею користувалися покоління батьків у всьому світі. Але в жовтні 2019 року цей образ зруйнувався: Управління з санітарного нагляду США (FDA) виявило сліди азбесту в партії продукту. Johnson & Johnson довелося відкликати 33 тисячі баночок — і це стало лише верхівкою айсберга 🧴

Виявилося, що побоювання щодо азбесту звучали давно, причому не лише від громадськості, але й усередині самої компанії. У J&J знали, що тальк може містити канцерогенні частки, але воліли тримати це в тіні. На момент відкликання компанія вже зіткнулася з десятками тисяч позовів, які звинувачували присипку у розвитку раку яєчників і мезотеліоми.

Світовим цей скандал зробили:

• понад 70 тисяч позивачів, включно з родинами померлих від раку, пов’язаного з продуктами J&J;
• найгучніші рішення судів — $4,7 млрд компенсації 22 жінкам у 2018 році;
• пропозиція виплатити $8,9 млрд для врегулювання справ, що має покрити всі минулі й майбутні позови;
• припинення продажів талькової присипки спочатку у США (2020 рік), а потім і у всьому світі з заміною на продукт на основі кукурудзяного крохмалю.

Юристи називають угоду «значною перемогою» для тисяч жінок. Але навіть якщо частину процесів компанія виграла, репутаційні втрати виявилися колосальними. Адже для бренду, побудованого на довірі батьків, звинувачення в тому, що він роками приховував ризик для здоров’я дітей, звучить, м’яко кажучи, критично.

👉🏻 Історія Johnson & Johnson показує нам, що бізнес на замовчуванні фактів будувати ні в якому разі не можна. У короткостроковій перспективі це може й захищає продажі, але у довгостроковій — руйнує сам фундамент бренду.

Turing Pharmaceuticals і зліт цін на ринку життєво необхідних ліків

У вересні 2015 року ім’я Мартіна Шкрелі стало символом жадібності у фармацевтиці. Його компанія Turing Pharmaceuticals викупила права на старий препарат Дараприм, що використовувався для лікування токсоплазмозу в людей з ослабленим імунітетом, у тому числі у пацієнтів з ВІЛ. І майже відразу ціну підняли з 13,50 до 750 доларів за таблетку — зростання склало 5000%.

Препарат, виробництво якого коштувало менше долара, раптово став недоступним для тисяч людей, для яких він означав різницю між життям і смертю. Хвиля обурення накрила соцмережі, ЗМІ й медичну спільноту. Лікарі прямо говорили про загрозу життю пацієнтів.

Скандал викрив болісний факт: ринок ліків давно став полем для спекуляцій. І випадок із Шкрелі виявився лише верхівкою айсберга:

1. Дараприм — не єдиний препарат, ціна на який злетіла штучно. У 2016 році Mylan підняла ціну на EpiPen — засіб першої допомоги при анафілактичному шоці — на 400%.
2. Подібні історії повторювалися знову і знову, демонструючи вразливість системи охорони здоров’я, де патенти й монополії дозволяють наживатися на життєво важливих ліках.
3. Шкрелі пізніше опинився за ґратами, але не за цінову політику, а за шахрайство з цінними паперами. Його вирок — 7 років в’язниці — став радше символічним фіналом.

✔️ Цей кейс показав, що навіть якщо дії компанії формально законні, суспільство готове покарати тих, хто заходить надто далеко. Для брендів у сфері охорони здоров’я довіра — єдиний ресурс, дорожчий за короткостроковий прибуток. І саме його Turing Pharmaceuticals втратила назавжди.

Boeing і катастрофи 737 MAX

Boeing 737 MAX мав стати гордістю компанії і символом конкуренції з Airbus, але замість цього він перетворився на один із найгучніших авіаційних скандалів останніх десятиліть ✈️

29 жовтня 2018 року літак Lion Air розбився в море за кілька хвилин після зльоту. Загинули всі 189 осіб на борту. Всього через п’ять місяців, 10 березня 2019 року, в Ефіопії зазнав катастрофи ще один 737 MAX — і знову без жодного вцілілого, 157 загиблих. Дві катастрофи за такий короткий проміжок часу не залишили сумнівів, що йдеться про системну проблему.

У центрі розслідування опинився програмний комплекс MCAS, який автоматично опускав ніс літака при хибному сигналі датчика. Пілоти не знали про існування цієї системи і не отримували належної підготовки для виходу з аварійної ситуації.

Наслідки стали миттєвими й руйнівними:

• масове припинення польотів 737 MAX по всьому світу;
• зупинка виробництва літаків і збитки компанії на мільярди доларів;
• понад 9 мільярдів доларів компенсацій клієнтам авіакомпаній;
• найбільший квартальний збиток в історії Boeing — 2,9 мільярда доларів у другому кварталі 2019 року;
• федеральні розслідування й судові позови, що вказували на те, що Boeing знав про проблему заздалегідь.

👉🏻 Головний докір до Boeing полягав не лише у технічному дефекті, а й у спробі приховати його під тиском конкуренції. Компанія прагнула швидше вивести літак на ринок, скоротивши витрати на навчання пілотів, і це рішення коштувало життя сотням людей.

Катастрофа з 737 MAX стала нагадуванням про те, що в авіації не може бути компромісів заради швидкості й прибутку. Кожен прихований дефект рано чи пізно виходить назовні — і ціна часто виявляється надто високою.

До речі, у нас є ще одна стаття, яка показує, як образ бренду і його рішення роблять компанію культовою. Почитайте «Еволюція логотипа Apple: як яблуко стало символом технологій» — це чудовий приклад того, як візуальні деталі й послідовність у комунікаціях допомагають бізнесу утримувати довіру там, де інші її втрачають.

Wells Fargo і підроблені рахунки

У вересні 2016 року американський банківський гігант Wells Fargo опинився в центрі одного з найгучніших скандалів у фінансовій сфері. Тисячі співробітників, прагнучи виконати агресивні плани продажів, відкривали клієнтам рахунки без їхнього відома. Людям надходили нові кредитні картки, про які вони не просили, а гроші тихо переводилися зі старих рахунків на «ліві», створюючи комісії й штрафи 😤

У результаті постраждали мільйони клієнтів, а репутація банку, який вважався надійним символом американської фінансової системи, була зруйнована. Щоб зрозуміти масштаб катастрофи, достатньо виділити кілька ключових моментів:

1. Масштаб порушень був величезним. Було створено понад 2 мільйони несанкціонованих рахунків, що призвело до масових скарг і перевірок з боку регуляторів.
2. Наслідки для співробітників були жорсткими. Понад 5000 людей звільнили, хоча багато з них діяли в умовах тиску системи KPI та культури продажів будь-якою ціною.
3. Керівництво теж не встояло. Генеральний директор Джон Штумпф був змушений піти у відставку, а його спадок перетворився на символ корпоративної безвідповідальності.
4. Фінансові санкції стали рекордними. Wells Fargo виплатив понад 2 мільярди доларів штрафів і компенсацій, але навіть це не змогло швидко відновити довіру клієнтів.
5. Удар по бізнесу був миттєвим. Кількість заявок на кредитні картки обвалилася, а Better Business Bureau позбавило банк акредитації, що стало публічним тавром.

Скандал Wells Fargo показав, що навіть найстаріші банки зі сторічною історією можуть зруйнувати довіру за лічені місяці. Коли метрики й бонуси стають важливішими за клієнтів, компанія неминуче скочується до токсичної культури з нормалізацією обману.

Facebook і Cambridge Analytica

У березні 2018 року світ дізнався, що дані з мільйонів профілів Facebook використовувалися не для безневинної реклами кросівок, а для впливу на політичні вибори. Cambridge Analytica, консалтингова фірма, пов’язана з кампанією Дональда Трампа, отримала доступ до інформації більш ніж 50 мільйонів користувачів.

🪄📱 За допомогою цих даних будувалися психографічні портрети виборців, щоб націлювати персоналізовану політичну рекламу і маніпулювати емоціями.

І що особливо скандально — дані збиралися ще у 2014 році через невинний на вигляд додаток, створений дослідником, якому Facebook спочатку дозволив доступ «для академічних цілей». Але далі ця інформація опинилася в руках політтехнологів, що перетворило соцмережу на інструмент тиску на демократичні процеси.

Наслідки були миттєвими:

• акції Facebook впали на 16% всього за 10 днів;
• Марк Цукерберг давав свідчення в Конгресі і публічно вибачався перед користувачами;
• Федеральна торгова комісія розпочала масштабне розслідування і врешті оштрафувала компанію на 5 мільярдів доларів;
• громадська думка різко змінилася — майже половина американців тепер вважають, що Facebook швидше роз’єднує суспільство, ніж об’єднує;
• питання приватності та захисту персональних даних вийшло на перший план у всьому світі.

Скандал із Cambridge Analytica став переломним моментом для всієї індустрії. Він показав, що боротьба за дані користувачів може бути брудною і небезпечною. Для брендів, які працюють у цифровій сфері, урок очевидний: зберігати мовчання або робити вигляд, що нічого не сталося, більше не вийде.

Foxconn і хвиля самогубств

У 2010 році світ із подивом дізнався, що у лідера світової електроніки — китайської корпорації Foxconn — є темна сторона. На флагманському заводі в Шеньчжені за рік сталося 14 самогубств працівників 😳

Завод, що виробляв компоненти для iPhone, PlayStation і Xbox, опинився в центрі скандалу, який вдарив не лише по репутації Foxconn, але й по глобальних брендах, чия продукція там збиралася.

Розслідування виявили, що робітники працювали по 12 годин на день, отримували мінімальні виплати і жили в переповнених гуртожитках. Багато з них говорили, що самогубства були формою протесту проти нестерпних умов.

Ця історія стала частиною системної проблеми:

1. Репутація клієнтів опинилася під загрозою. Apple, HP та інші компанії були змушені провести аудит заводів, щоб показати, що вони не заплющують очі на експлуатацію.
2. Заходи Foxconn виглядали вкрай суперечливо. Керівництво натягнуло сітки під вікнами гуртожитків, щоб запобігти новим стрибкам, і водночас підвищило зарплати. Але самі робітники говорили, що корінь проблеми лежить у культурі постійного тиску і жорстких норм.
3. Проблема не зникла. Після 2010 року фіксувалися нові самогубства, а в наступні роки — протести і сутички працівників із поліцією. Причинами ставали низька оплата, переробки і, пізніше, умови під час локдаунів COVID-19.

Скандал із Foxconn став переломним моментом у дискусії про корпоративну соціальну відповідальність. Якщо раніше споживачі майже не замислювалися, як і ким виробляються їхні пристрої, то тепер питання умов праці стало частиною іміджу великих компаній.

Deutsche Bank, Barclays і UBS та скандал із ставкою Libor

💸 У червні 2012 року світ фінансів потряс новий удар по довірі до банків. Розслідування показало, що найбільші світові гравці — Deutsche Bank, Barclays, UBS та інші — вступили у змову, щоб маніпулювати ключовою відсотковою ставкою Libor. Ця ставка визначала вартість кредитів на десятки трильйонів доларів у всьому світі — від іпотек для звичайних сімей до позик для корпорацій і міст.

Маніпуляції виглядали вкрай цинічно: достатньо було одного електронного листа чи дзвінка, щоб трохи занизити або завищити Libor і заробити мільйони. Поки клієнти й держави платили зайві гроші, банки вигравали на інвестиціях.

Таким масштабним скандал зробили наступні нюанси:

• Libor залишався основним орієнтиром для глобальних кредитних ставок — у 2018 році його використовували для кредитів на суму понад 370 трильйонів доларів;
• збитки для міст, штатів і муніципалітетів лише у США оцінювалися в 6 мільярдів доларів;
• регулятори наклали на банки штрафи на суму понад 9 мільярдів доларів;
• управління ставкою було передано незалежній структурі ICE Benchmark Administration;
• кілька банкірів були заарештовані й отримали реальні тюремні строки, ставши «цапами-відбувайлами» для системи, яка роками заплющувала очі на махінації.

Скандал із Libor остаточно підтвердив те, про що давно здогадувалися клієнти: у світі великих фінансів правила можуть змінюватися на чиюсь користь за кулісами. І якщо банки заради власної вигоди готові жонглювати глобальними ставками, то питання довіри до них стає вже не економічним, а моральним.

Fyre Festival і ілюзія розкоші

У квітні 2017 року на Багамах мав відбутися фестиваль мрії: його рекламували супермоделі та інфлюенсери, обіцяючи вілли біля океану, вишукані вечері та концерти світових зірок ✨

Але реальність виявилася іншою. Коли сотні людей прилетіли на острів Гранд-Ексума, вони побачили будівельні майданчики й намети FEMA для жертв стихійних лих. Замість кухні від шефа їх чекав хліб із плавленим сиром і листям салату у пластиковому контейнері. Сцени не було, артисти не прилетіли, а туристи в паніці намагалися зайняти бодай якесь укриття.

Історія швидко розлетілася соцмережами:

• фотографії «люкс-вечері» з двома шматочками хліба стали мемом року;
• у Twitter викладали кадри з аеропорту, де люди сиділи без їжі й води, зачинені на ніч;
• музиканти масово скасовували участь, бо їм так і не заплатили;
• організатор Біллі Макфарланд отримав 6 років в’язниці за шахрайство і зобов’язання виплатити 26 мільйонів доларів компенсацій;
• багато учасників досі не отримали повернення за свої квитки.

Fyre Festival увійшов в історію як наочний приклад наслідків після продажу повітря. Картинка в Instagram може бути бездоганною, але якщо за нею стоїть порожнеча — правда обов’язково спливе.

Підсумуємо: які уроки варто винести брендам із цих кейсів

👉🏻 Скандали, про які ми щойно говорили — це, по суті, наочні інструкції, як за один момент можна втратити репутацію, гроші й довіру клієнтів.

Кожен із них нагадує, що в сучасному світі правда завжди знаходить вихід назовні.

📌 Давайте винесемо з цих історій уроки. Ось що варто запам’ятати сучасному бізнесу:

1. Визнавати проблеми вигідніше, ніж ховати їх. Nestle і Johnson & Johnson роками заплющували очі на ризики і в підсумку отримали хвилю позовів і ненависті. Люди готові пробачити помилку, але не брехню.
2. Економити на безпеці ні в якому разі не можна. Boeing і BP вирішили зіграти ва-банк: пришвидшити процеси, приховати дефекти. Але чим усе закінчилося — ви й самі пам’ятаєте.
3. Клієнти відчувають, що відбувається всередині. Foxconn і Wells Fargo показали, що токсична культура в компанії завжди виходить назовні.
4. Хайп не замінює продукт. Theranos і Fyre Festival жили завдяки красивим презентаціям і Instagram-картинкам. Але одна перевірка — і вся реальність розвалюється. І чим гучнішими були обіцянки, тим болючішим буде падіння.
5. Етика дорожча за формальну законність. Turing Pharmaceuticals і банки з маніпуляціями Libor діяли в межах правил ринку, але суспільство покарало їх сильніше, ніж суди. Сьогодні клієнти купують не лише товар, а й цінності компанії.
6. Дані — це дуже важливо. Facebook і Cambridge Analytica наочно показали, що якщо ставитися до особистої інформації людей як до безкоштовного ресурсу, наслідки вдарять не лише по бренду, а й по цілих політичних системах.

Усі ці історії зводяться до однієї думки: довіра — єдиний актив, який не можна взяти в борг у банку і не можна відкупити рекламою. Вона будується роками і часом руйнується одним заголовком у ЗМІ.

Для маркетологів, власників бізнесу й діджитал-спеціалістів це головний орієнтир: не намагайтеся вигравати за рахунок клієнта. У 2025 році довіру й любов споживачів отримують лише ті, хто грає чесно ❤️🤝

І якщо вам було цікаво дізнатися ці уроки, і ви хочете застосовувати їх у своєму бізнесі чи кар’єрі, запрошуємо вас вивчити більше інформації про наш курс «Комплексний інтернет-маркетинг».

В межах цієї 4-місячної програми ви розберетеся в тому, як будувати стратегію просування, працювати з рекламою, аналізувати цифри й вибудовувати довірчі відносини з аудиторією. І все це — з акцентом на реальні інструменти, які допоможуть вам не повторювати помилок навіть найбільших світових брендів.