Хочеш в IT, але боїшся почати? Зроби міні-проєкт з ChatGPT і зрозумієш, чи це твоє

IT давно перестали бути закритою територією, куди пускають тільки обраних. Сьогодні ця сфера доступна всім, хто хоче створювати. І якщо ти працюєш у маркетингу, запусках, контенті чи ведеш бізнес — ти вже пов’язаний з IT, просто поки цього не помічаєш.

У багатьох є внутрішній потяг до технологій, але паралельно з ним є і страх. Здається, що вхід у сферу занадто складний, що потрібно кидати поточну професію, йти в навчання на місяці або мати особливий склад розуму. Але це не так.

🖥️ За допомогою цієї статті ти зробиш просту річ: спробуєш IT власними руками. Не потрібно проходити курси і слухати довгі уроки — ти спробуєш зробити свій маленький функціональний проєкт за 1–2 дні з ChatGPT. Готовий почати?

Навіщо потрібен тестовий міні-проєкт

Парадокс у тому, що більшість людей бояться IT, не маючи реального досвіду з ним. Мозок малює страшні картини, підсовує аргументи на кшталт «це занадто складно» і «я гуманітарій». Але коли ти пробуєш, фантазії зникають і залишаються тільки факти. Саме вони показують, твоє це напрям чи ні.

Міні-проєкт — це своєрідний тест-драйв. З ним ти можеш за один вечір спробувати себе в ролі людини, яка працює в IT. Він покаже, наскільки тобі близька логіка технологій, чи подобається тобі розбиратися і чи бачиш ти цінність від результату власними очима.

Чому мозок боїться невідомого і створює зайві барєри

Страх перед IT — це не боязнь технологій, а небажання зіткнутися з новим. Коли мозок не розуміє, що тебе чекає, він вмикає захист:

• придумує складнощі;
• роздуває ризики;
• пропонує відкласти.

І що довше ти відкладаєш, то сильніше відчуття, що почати все важче і важче. Це нормальний механізм, але він заважає побачити реальну картину.

Зазвичай зробити перший крок заважають три думки:

1. «Мені не вистачить знань і досвіду».
2. «Це занадто складно і потребує місяців навчання».
3. «У мене немає технічного мислення».

💭 І ось що ми тобі скажемо: кожна з цих думок існує тільки до моменту першої спроби. Коли ти створюєш маленький проєкт з ChatGPT і бачиш, що він працює — страхи втрачають свою силу. Зявляється простір для реальних запитань: чи подобається тобі це, чи цікаво розвивати це далі.

Простий проєкт = безпечний тест-драйв

Міні-проєкт — це твоя демо-версія IT. Ти не кидаєш поточну роботу, не вкладаєш місяці навчання, не проходиш через довгі курси. Ти просто тестуєш: чи подобається тобі сам процес створення інструмента 🎯

Формат зручний тим, що дає швидкий і обєктивний результат. За вечір або за вихідні ти побачиш свою реакцію: можливо, у тебе зявиться інтерес, бажання удосконалити прототип. Або навпаки — ти відчуєш втому, роздратування і відсутність мотивації. І обидва результати однаково корисні, тому що економлять тобі час, гроші і нерви.

👉🏻 Цей експеримент ні до чого тебе не зобовязує: ти просто перевіряєш гіпотезу. А далі вже можеш вирішити, хочеш рухатися глибше чи достатньо того, що ти став краще розуміти технології, не змінюючи сферу.

Три сигнали, які ти помічаєш у процесі

Коли ти робиш свій перший міні-проєкт, найцікавіше відбувається не на екрані, а в голові. Ти починаєш помічати реакції, які в звичайній роботі рідко проявляються. Вони і дають чесну відповідь: чи варто тобі рухатися далі 🪄

Зазвичай виділяються три ключові сигнали:

1. Тобі хочеться продовжувати — ти ловиш себе на думці, що час пролетів, і в тебе є бажання докрутити, удосконалити, спробувати ще один варіант.
2. Тобі подобається розкладати задачу на кроки — з інтересом до того, як це влаштовано всередині.
3. Тобі важливо довести до результату — не тому, що так треба, а тому що приємно бачити, що інструмент починає працювати.

Якщо хоча б два з трьох збігаються — це вже знак, що тобі варто придивитися до IT. І навпаки: якщо проєкт викликає тільки роздратування, апатію або бажання все кинути — це теж чесна відповідь, яка допомагає не витрачати місяці на навчання, що тобі не підходить. Користь є в будь-якому разі.

Що міні-проєкт показує краще, ніж курси і поради друзів

Курси дають структуру. Поради друзів дають мотивацію. Але ні те, ні інше не дає реального відчуття роботи — того, що ти відчуваєш, коли сам створюєш інструмент. Міні-проєкт залишає тебе сам на сам із задачею: ось вхідні дані, ось ти, ось твій результат. І тут починається все найцікавіше.

📌 По-перше, ти розумієш, чи подобається тобі сам процес пошуку рішення. Не результати і не висока зарплата, а сам шлях. Якщо він запалює, це дорого коштує.

📌 По-друге, ти бачиш, як тобі дається логіка: легко чи важко пояснювати задачу, розбивати її на частини, коригувати відповідь моделі, знаходити помилки. Це ключові навички в IT, і вони проявляються буквально в перші години.

📌 По-третє, міні-проєкт дає швидкий підсумок, який неможливо підробити. Вийшло — чудово. Не вийшло — теж досвід. Ти одразу розумієш, чи готовий ти розвивати це далі або достатньо того, що ти спробував і закрив питання.

І найважливіше: такий формат допомагає винести емоції за дужки. Ти більше не живеш ілюзіями про те, як це «має» бути, а бачиш, як це є. І тільки так можна ухвалити рішення, про яке потім не пошкодуєш.

Якщо після такої першої проби тобі справді захочеться йти в IT далі, почни з найбільш доступного і структурного напряму — тестування. Наш курс «Тестувальник ПЗ з допомогою працевлаштування» допомагає швидко увійти в професію: там ти вивчаєш реальні інструменти, тренуєш навички на практичних задачах, збираєш портфоліо і отримуєш підтримку в пошуку першої роботи.

Формат тестового проєкту: 4 напрями, які підходять новачку

Коли пробуєш IT на практиці, важливо правильно обрати формат. Тобі потрібен маленький, зрозумілий і корисний проєкт — такий, який можна зібрати за день-два і одразу відчути ефект. Тому найкраще працюють чотири напрями: асистенти, автоматизація, контентні інструменти і мікро-продукти під бізнес-задачі. У кожному напрямі є щось, що ти можеш «помацати» руками без технічних навичок — і саме це ключовий критерій першої проби.

Асистент-бот під твої задачі

Це найбільш плавний вхід в IT: створення міні-інструмента, який полегшить твою роботу. Такий бот може відповідати на запитання, підказувати шаблони, збирати дані, і все це — без складного коду і довгих інструкцій 🔧

Головне — пояснити ChatGPT, що саме ти хочеш отримати, а модель сама запропонує кілька варіантів реалізації.

💡 Щоб зрозуміти, чи підходить тобі такий напрям, зверни увагу на те, що ти робиш щодня. Якщо є задачі, які повторюються і зїдають час, бот може стати ідеальним тестовим проєктом. Перед стартом корисно виписати всі процеси, які хочеться спростити:

• щоденні повторювані дії, які можна доручити боту;
• запитання, які ти постійно ставиш собі або колегам;
• інформація, яку тобі незручно шукати вручну.

Такий формат дає швидкий ефект: ти одразу бачиш користь і розумієш, чи подобається тобі ідея делегувати частину своєї роботи інструменту, створеному власними руками.

Проста автоматизація процесу

Якщо тобі подобається відчуття порядку і структурності, то автоматизація може особливо стати в пригоді. Збір даних, нагадування, перевірка умов, підготовка інформації — все це можна зібрати через ChatGPT буквально за вечір 👌🏻

Автоматизація підходить тим, хто любить, коли процеси працюють без участі людини. Ти бачиш перед собою маленьку задачу, пояснюєш її моделі, і вона допомагає побудувати робочий потік. Це може бути:

• парсер, який витягує потрібні дані у зручному форматі;
• нагадувачка, яка працює за твоїми правилами;
• генератор документів або таблиць, який економить час.

Такий тип проєкту дуже наочний: сьогодні у тебе був ручний процес, завтра він працює сам. І це одразу дає зрозуміти, чи надихає тебе такий результат.

Інструмент для контенту

⚡️ Якщо ти працюєш у маркетингу або створюєш медіа, то цей напрям найчастіше викликає найшвидший вау-ефект. Контентні інструменти збираються легко і дають результат, який можна використовувати в роботі вже наступного дня. Ти можеш створити:

• генератор ідей;
• скриптів;
• заголовків;
• коротких текстів для своїх задач.

Такий проєкт допомагає зрозуміти, чи подобається тобі роль людини, яка створює інструменти. Це інший рівень взаємодії з контентом: ти не сидиш перед порожнім екраном, а будуєш систему, яка допомагає тобі генерувати ідеї швидше.

Мікро-продукт для бізнесу

Якщо ти підприємець або відповідаєш за процеси в компанії, тобі знадобиться цей тип проєкту. Мікро-продукт — це маленька, функціональна штука, яку можна впровадити вже завтра:

• калькулятор;
• шаблонізатор;
• помічник для нових співробітників;
• інструмент для зворотного зв’язку.

Він може бути примітивним, але корисним — і це головне. Такий проєкт показує, наскільки тобі подобається пов’язувати бізнес-завдання з технічним рішенням. Це важлива перевірка для тих, хто розглядає шлях у продакт-менеджмент або технічні напрямки маркетингу.

Як вибрати ідею: чек-лист для тих, хто схильний «переборщити»

Коли в людини з’являється бажання спробувати зробити проєкт, мозок одразу малює щось занадто велике. Це нормальна реакція: нам усім хочеться створити щось значуще. Але для тестового проєкту важливіші не масштаб, а просто досвід. Тому ідея має бути маленькою, зрозумілою та швидкою в реалізації — інакше ти швидко перевантажишся.

Ознаки хорошої ідеї для першого проєкту

✅ Хороша ідея — це не та, що звучить круто для портфоліо, а та, яка дозволить тобі швидко побачити результат і зрозуміти свої відчуття від процесу. Тому перед стартом перевір ідею за простим критерієм.

Ось що відрізняє вдалий проєкт для перших спроб:

1. Завдання зрозуміле навіть без технічних термінів. Ти можеш пояснити його людині, яка далека від IT.
2. Результат чіткий і вимірюваний. Ти можеш сказати, що саме буде робити твій інструмент.
3. Функціональність мінімальна, але корисна. Не потрібен ідеальний продукт — потрібна робоча версія.
4. Ти бачиш користь особисто для себе. Якщо проєкт вирішує твою біль, мотивація буде вища.
5. Його реально закінчити за 1-2 дні. Якщо з’явилася думка, що тобі знадобиться тиждень — ідея надто велика.

Пам’ятай: тестовий проєкт — це не іспит і не змагання. Його мета — дати тобі відчуття процесу, а не результату.

Як зрозуміти, що проєкт реально можна зробити за 1-2 дні

Зазвичай усе впирається в обсяг. Якщо ідея складається з кількох простих кроків — це хороший знак. Якщо ти починаєш думати про складні інтеграції, акаунти, бази даних і додаткові сценарії — це червоний прапорець ❌

Перевірка проста — спробуй пояснити проєкт ChatGPT однією фразою:

• якщо фраза виходить короткою та зрозумілою — значить, ідея підходить;
• якщо ти починаєш додавати уточнення, ускладнення й винятки, швидше за все, проєкт розростеться і забере не один тиждень.

💡 І ще орієнтир: якщо ти можеш уявити фінальний результат візуально (пару кнопок, один сценарій, маленьке меню) — значить, обсяг реалістичний. Якщо картинка в голові розмита — краще спростити.

Помилки новачків: що НЕ варто вибирати

На старті легко піти в занадто амбітні завдання. Особливо якщо є мотивація довести собі, що ти можеш. Але це пастка: такі проєкти швидко вигорають інтерес і створюють відчуття, що IT — це надто складно, хоча проблема була не в тобі, а в масштабі 😔

Що точно не варто брати:

1. Створення власного аналога месенджера, великого планера, CRM або маркетплейса. Навіть у спрощеному вигляді — це величезні системи.
2. Усе, що вимагає реєстрації користувачів і складної архітектури. Це вже не тестовий проєкт, а міні-стартап.
3. Інструменти «для всіх». Перший проєкт має бути персональним, інакше ти потонеш у вимогах.
4. Ідеї, які ти не можеш описати без технічних слів. Якщо ти сам не розумієш, що хочеш побудувати, ChatGPT теж не зрозуміє.

Правило тут одне: що простіше — то краще. Міні-проєкт має давати тобі енергію, а не забирати її.

Покроковий план: як зібрати перший робочий IT-проєкт з ChatGPT за вихідні

Твоє завдання — пройти повний цикл: придумати завдання, описати його, зібрати першу версію й побачити, як вона оживає. Щоб спростити процес, ми беремо логіку, за якою працюють реальні product- і tech-спеціалісти, і адаптуємо її під новачка. Читай далі й виконуй покроково.

Підготовка: формулюємо завдання та пояснюємо ChatGPT, що ми створюємо

☝🏻 Перший крок — пояснити моделі, що саме ти хочеш побудувати. Більшість новачків починають із фрази «хочу зробити бота» — але це надто абстрактно. Тобі потрібно описати контекст, цільове завдання та очікуваний результат.

Використовуй цей шаблон:

Промпт №1: постановка завдання

Мені потрібен простий прототип інструмента.

Контекст: [коротко опиши сферу — маркетинг, бізнес, особиста продуктивність].

Ціль: [що саме інструмент має робити].

Обмеження: він має бути максимально простим, без складних інтеграцій, робочим у вигляді текстового бота/скрипта/файла.

Завдання ChatGPT: допомогти мені зібрати мінімальну робочу версію за 1–2 дні.

Спочатку постав мені уточнювальні питання, щоб я правильно сформулював ідею.

Навіщо це потрібно?

• так модель одразу розуміє твою роль і мету;
• ChatGPT не думає за тебе, а допомагає уточнити логіку;
• ти не стрибаєш одразу в реалізацію — спочатку дизайн рішення.

Типова помилка новачка — одразу просити написати код. Спочатку завжди потрібна чітка постановка задачі.

А якщо ти задумався про те, як виглядає наступний крок після свого проєкту — реальна співбесіда в IT, тоді заглянь у нашу статтю «Як пройти технічну співбесіду в IT: секрети, які допоможуть новачку потрапити в команду». Там простою мовою розібрані типові питання, логіка відбору і те, як підготуватися так, щоб почуватися на своєму місці.

Міні-ТЗ: структура, яка спрощує роботу

👉🏻 Коли ChatGPT запитає деталі, тобі потрібно перетворити свою ідею на коротке технічне завдання в стилі людини, яка ясно формулює думку.

Використовуй формат, який люблять product-менеджери:

1. Назва проєкту: одне коротке слово або фраза.
2. Ціль: що саме вирішує інструмент.
3. Основний сценарій (1-2 кроки): що робить користувач і який результат отримує.
4. Вхідні дані: що потрібно додати/ввести.
5. Вихідні дані: що видає інструмент.
6. Обмеження: простота, строк 1–2 дні, мінімум функцій.

Після цього надішли ChatGPT наступний промпт:

Промпт №2: створення міні-ТЗ

На основі моєї ідеї склади мінімально необхідне ТЗ для прототипу.

Залиш тільки функції, без яких інструмент не має сенсу.

Розбий ТЗ на: ціль, функції, вхідні дані, вихідні дані, сценарій використання.

Прибери всі складні інтеграції й залиш тільки те, що можна зробити за 1-2 дні.

Після отримання ТЗ — скороти його ще раз. Прототип має виконувати одну роль добре, а не десять середньо.

Створення прототипу: перша робоча версія

🤝 Тепер починається найцікавіше — збірка робочої версії. Це може бути:

• текстовий бот;
• скрипт;
• набір функцій у Google Sheets;
• серія команд;
• готовий workflow (якщо ти використовуєш no-code на кшталт Zapier, Make тощо).

Крок 1. Попроси ChatGPT створити першу версію, не фінальну.

Промпт №3: перша робоча версія

Створи мінімальну робочу версію інструмента на основі ТЗ.

Не додавай покращень.

Важливо: зроби просту структуру, яку легко тестувати.

Поясни кожну частину результату простими словами.

Чому так ❓

Якщо ти просиш одразу зробити ідеально, ChatGPT починає ускладнювати. Нам потрібна чорнова версія, яку можна швидко перевірити.

Крок 2. Протестуй її прямо в чаті

Перевір:

• як працює логіка;
• чи зрозуміло, що вводити;
• чи є помилки;
• чи потрібен інший формат виводу.

💡 І не намагайся все тестувати в голові — тестуй руками.

Крок 3. Попроси покращити на основі твоїх тестів

Промпт №4: покращення прототипу

Ось що мені не підходить / що потрібно змінити: [встав свої спостереження].

Перероби прототип, зберігши простоту. Не додавай нових функцій, лише покращуй поточні.

☝🏻 Цей крок імітує роботу реального розробника: ітерації, доопрацювання, тестування.

Крок 4. Фіналізуй прототип

Коли базова версія працює, можна:

• покращити формат виводу;
• додати маленькі зручності;
• оптимізувати кроки;
• попросити ChatGPT написати зручні інструкції з використання.

Це важливий етап: тут ти переходиш від «просто працює» до «зручно користуватися» 🔥

Тестування і доопрацювання

У процесі тестування ти вперше стикаєшся з реальністю: прототип або працює так, як ти задумав, або показує вузькі місця.

І це нормально. В IT немає ідеальних перших версій. Завдання не в тому, щоб вгадати все наперед, а в тому, щоб швидко зрозуміти, що потрібно покращити.

👉🏻 Важливий принцип: тестувати потрібно на реальних даних, а не на вигаданих прикладах. Якщо твій інструмент збирає ідеї — підставляй свої теми. Якщо робить шаблони — дай йому реальні вводні. Якщо автоматизує задачу — відтворюй її вручну.

Під час тестування зверни увагу на три речі:

1. Чи зрозумілий шлях користувача: на якому кроці ти губишся або ставиш собі питання.
2. Чи спрацьовує логіка: чи дають функції той результат, який ти очікуєш.
3. Де виникають затримки або збої: забагато кроків, занадто складна команда, неінтуїтивне введення.

Після тесту підготуй для ChatGPT короткий структурований фідбек. Наприклад:

Промпт №5: фідбек для доопрацювання

Я протестував прототип. Ось що потрібно покращити:

[конкретне спостереження]

[конкретне спостереження]

[конкретне спостереження]

💡 Порада: не виправляй більше трьох пунктів за один цикл. Невеликі ітерації дають кращий результат і точніше показують тобі, чи подобається сам процес.

Фінальна версія і підбиття підсумків

Коли прототип починає працювати стабільно, час зібрати фінальну версію. Це не ідеальний продукт, а просто версія, якою можна користуватися без постійних правок. На цьому етапі важливо привести інструмент у стан «зрозуміло і зручно» 🪄

Послідовність фіналізації:

1. Попроси ChatGPT переписати інструмент чисто й структуровано, без чернеткових частин і проміжних коментарів.
2. Попроси пояснити, як ним користуватися, і сформувати коротку інструкцію — 5-7 рядків.
3. Уточни, як покращити інтерфейс взаємодії: формат тексту, заголовки, вивід, відповіді.
4. Запитай, які функції варто розглянути в майбутньому, але поки не впроваджуй їх — просто збережи як ідеї.

Для цього можна використати такий промпт:

Промпт №6: фіналізація

Збери фінальну версію прототипу.

Зроби структуру чистою і зручною.

Додай інструкцію користувача: як запускати, які дані вводити і який результат очікувати.

Запропонуй 3 можливі покращення на майбутнє, але не впроваджуй їх.

😉 Після отримання фіналу — зупинися. Так, завжди хочеться покращувати, докручувати і зробити красиво, але мета тестового проєкту інша: зрозуміти, чи подобається тобі робота з логікою і створенням інструмента. Тому останнім кроком стане коротка особиста рефлексія. Про неї ми і поговоримо далі.

Чесна перевірка себе: IT — це твоє чи ні?

До моменту, коли в тебе в руках є робочий міні-проєкт, найцінніше вже сталося: ти побачив себе в новому процесі, у реальній справі. І тепер важливо правильно прочитати твою реакцію на це.

У світі IT дуже важливо, як ти почуваєшся, коли створюєш рішення. І ці відчуття дуже легко вловити, якщо знати, куди дивитися.

Три хороших сигнали

Ці ознаки не означають, що ти зобов’язаний йти в розробку або міняти кар’єру. Вони лише показують, що твій мозок отримує задоволення від логіки, структури та процесу створення — а значить, є сенс рухатися глибше.

✅ Ти ловиш себе на бажанні покращити проєкт, навіть коли він уже працює. 

Це природний інтерес: хочеться докрутити, оптимізувати, зробити зручніше. Це головний маркер внутрішньої іскри.

✅ Ти швидко входиш у стан потоку. 

Час пролітає, і ти не помічаєш, що вже минуло пів години чи година. Фокус збирається, а не розсипається.

✅ Ти відчуваєш задоволення від того, що логіка сходиться. 

Коли інструмент починає працювати, усередині з’являється відчуття «клас, вийшло». Воно дуже впізнаване — і зазвичай саме воно вирішує, хочеш ти продовжувати чи ні.

Якщо два з трьох збігаються — це вже сигнал.

Значить, у тебе є природна схильність, і цей шлях може бути тобі комфортним.

Три тривожних сигнали

Іноді проєкт технічно вдається, але внутрішній стан говорить протилежне. І важливо не ігнорувати це — навпаки, прислухатися.

⛔️ Кожен крок дається через силу.

Не тому що складно, а тому що нецікаво. Ти хочеш просто доробити і закрити.

⛔️ Ти дратуєшся, коли щось не працює, і не хочеш розбиратися.

Легке роздратування — окей, воно буває у всіх. Але якщо кожна помилка викликає відторгнення, значить, цей тип мислення не приносить тобі задоволення.

⛔️ Ти не відчуваєш радості, коли інструмент починає працювати.

Вийшло — і що? Немає внутрішнього відгуку, задоволення, відчуття перемоги. Це знак, що напрям може бути не твоїм.

Відсутність цих сигналів не робить тебе нездатним чи якимось «не таким». Це просто інший тип інтересів і мотивацій.

Чому «не моє» — це нормально і важливо

У культурі навколо IT є багато тиску: ніби якщо ти розумний, то обов’язково маєш іти в технології. Або ніби там «майбутнє», і всі зобов’язані вміти програмувати. Це хибна установка 👎🏻

Якщо ти зробив міні-проєкт і зрозумів, що не відчуваєш задоволення — це велика економія часу і нервів. Ти не будеш витрачати місяці на навчання, яке тебе не надихає. Ти не будеш ламати кар’єру через силу. Ти просто зробив спробу — і отримав відповідь.

Більше того, сам факт створення прототипу дає тобі навички, які корисні в будь-якій сфері:

• формулювання задач;
• робота з логікою;
• взаємодія з AI;
• розуміння того, як працюють інструменти, якими користуються інші.

👉🏻 Тобто навіть якщо IT — не твоє, ти все одно став сильнішим як спеціаліст.

А якщо раптом пізніше захочеш повернутися — у тебе вже є точка опори: ти знаєш, що саме тобі не зайшло, і зможеш спробувати інший формат.

Якщо сподобалося: як безпечно і швидко заглиблюватися в IT

Якщо міні-проєкт тебе зачепив — це не означає, що потрібно кидати все і терміново змінювати професію. Це лише означає, що в тебе є інтерес, і його важливо розвивати без ривків і зайвого стресу. Найкращий шлях тут — повільний і зрозумілий маршрут, який дозволить заглиблюватися в технології без перевантаження і без відчуття, що ти кудись не встигаєш.

Куди йти перш за все

Перший етап — розібратися з фундаментальними навичками, які знадобляться в будь-якій IT-спеціальності. Ти можеш не знати, куди саме хочеш прийти, але тобі вже потрібен набір базових інструментів, який зробить наступний крок простішим 🤗

І це:

• no-code платформи для автоматизації (Make, Zapier);
• основи логіки й структурування задач;
• базове розуміння Python або JavaScript на рівні читання і повторення простих прикладів.

Цей набір допоможе твоєму мозку звикнути до нового типу мислення. Опановування no-code розвиває розуміння процесів, логіка — уміння будувати алгоритми, а базовий Python дає впевненість у тому, що ти можеш взаємодіяти з кодом, не боячись його.

Міні-маршрут розвитку маркетолога, який хоче змінити сферу

🗺️ Якщо ти прийшов із маркетингу і розглядаєш IT як можливий наступний крок, то в тебе вже є сильна база: розуміння користувачів, уміння працювати з даними, логіка процесів.

Тобі не потрібно починати все заново, достатньо лише плавно перекласти свої навички в технічний контекст:

• навчитися автоматизувати власні маркетингові задачі;
• опанувати роботу з даними: фільтри, запити, проста аналітика;
• спробувати продуктовий підхід: як вирішувати задачі користувачів через інструменти.

Плавний перехід дає можливість навчатися без стресу, застосовуючи знання в поточній роботі й отримуючи швидкий ефект. Ти бачиш цінність одразу, а не через місяці навчання, що значно знижує ризик розчарування.

Як обирати напрямок

IT — величезна сфера, і потрапити в неї можна десятками різних шляхів. Тому важливо не гадати, що тобі підійде, а вміти помічати, який тип задач викликає більше інтересу 😍

Твої реакції на міні-проєкт уже підказали напрям — тепер потрібно просто уточнити фокус:

1. Якщо подобається впорядковувати й систематизувати — тобі може підійти автоматизація.
2. Якщо цікаво аналізувати дані — придивись до аналітики або BI.
3. Якщо захоплює розв’язання задач користувачів — спробуй продуктовий напрям.

Кожен із цих напрямів вимагає різних навичок, але всі вони доступні людині з маркетинговим і бізнес-бекграундом. Спостерігай за тим, які задачі дають енергію, а які навпаки втомлюють — це найкращий компас у виборі напрямку.

Якщо після створення міні-проєкту ти відчув інтерес до технологій і хочеш заглибитися у світ IT далі, спробуй професію тестувальника ПЗ — це зрозумілий і затребуваний вхід у індустрію.

🪄 На нашому курсі «Тестувальник ПЗ з допомогою працевлаштування» ти навчишся тестувати реальні продукти, отримаєш підтримку менторів, попрактикуєшся, створиш портфоліо і зможеш вийти з нашою підтримкою на перші співбесіди.